YaChudo

AGM-114 Hellfire

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

AGM-114 Hellfire
Модель компонентів Longbow Hellfire
Модель компонентів Longbow Hellfire
ТипРакета «повітря — поверхня»/«поверхня — поверхня»
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні1984 — по т.ч.
ВійниВійна в Перській затоці
Війна проти тероризму
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Війна проти Ірану (2026)
Історія виробництва
ВиробникLockheed Martin, Boeing і Northrop Grumman (тільки головка наведення для AGM-114L Longbow Hellfire)
Вартість одиниціUS$150 000[1] (FY 2021)
Виготовлення1974 — по т.ч.
Характеристики
Вага45—49 кг[2]
Довжина1,6 м
Діаметр180 мм
БоєголовкаТандемна, кумулятивна
ДвигунThiokol TX-657[3][4]
РДТП
Розмах крил0,33 м
ПаливоAPC/HTPB
Операційна
дальність
0,5—11 км
ШвидкістьМ=1,3 (1600 км/год)
Система
наведення
Пускова
платформа
Вертольоти, літаки, БПЛА, триноги, кораблі, автомобілі
AGM-114 Hellfire у Вікісховищі

AGM-114 Hellfire (англ. Helicopter launched fire-and-forget; укр. «гелікоптерний [боєприпас] типу вистрілив — забув)[a] — американська керована протитанкова ракета класу «повітря — поверхня», що запускається із закритої позиції без прямого візуального контакту з ціллю. Скеровується на ціль променем лазера або іншими системами. Застосовується з гелікоптерів (AH-64 Apache, AH-1Z Viper), літаків, безпілотних апаратів (MQ-1 Predator/MQ-9 Reaper), наземних транспортних засобів (HMMWV).

Історія

AGM-114 Hellfire

Розробка AGM-114 розпочалась у 1970-х роках як протитанкової зброї гелікоптерів. Rockwell International 1976 підписав угоду на виготовлення ракет, боєголовку до яких постачатиме Martin Marietta. Ракету встановлювали на усіх типах ударних гелікоптерів з 1970-х років до нашого часу. Сьогодні ракету випускають компанії Lockheed Martin і The Boeing Company.

Заміною ракет Hellfire має стати ракетна система розроблена за програмою Joint Air-to-Ground Missile (JAGM).[5]

Модифікації

Дрон MQ-9 Reaper з ракетами AGM-114 Hellfire
Запуск AGM-114 Hellfire з HMMWV
  • AGM-114A — базова модифікація з дальністю 8000 м і лазерним наведенням, боєголовкою HEAT вагою 8 кг при вазі ракети 45 кг.
  • AGM-114B/C Hellfire — удосконалена базова модифікація з менш димним двигуном M120E1 і електронним запобіжником боєголовки SAD (Safing/Arming Device)
  • AGM-114D/E Hellfire — модифікація AGM-114B/C з цифровим автопілотом. Проєкт
  • AGM-114F Hellfire перехідна модифікація з дальністю 7000 м, лазерним наведенням, тандемною боєголовкою HEAT масою 9 кг. Вага ракети 48,5 кг, довжина 180 см.
  • AGM-114G Hellfire — модифікація AGM-114F з запобіжною системою SAD. Проєкт
  • AGM-114H Hellfire — модифікація AGM-114F з цифровим автопілотом. Проєкт
  • AGM-114K Hellfire II — модифікація з цифровим автопілотом, лазерна боєголовка з можливістю захвату цілі після втрати лазерного наведення, новий запобіжник SAD. Дальність 9000 м. Тандемна кумулятивна боєголовка HEAT масою 9 кг. Вага 45 кг, довжина 163 см (1993)
  • AGM-114M Hellfire II — модифікація з осколково-фугасною боєголовкою для застосування проти кораблів, укриттів, цілей в урбаністичному середовищі, об'єктів ППО. Маса 48 кг.
  • AGM-114R Hellfire II  — модифікація багатоцільового застосування, що має можливості головок K/M/N та може запускатися з армійських вертольотів і платформ БПЛА.
  • AGM-114N Hellfire II — модифікація з термобаричною боєголовкою для застосування проти будівель, укриттів, живої сили ворога.
  • AGM-114L Longbow Hellfire — протитанкова модифікація з системою радарного наведення, стійкою до перешкод. Дальність 9000 м, боєголовка HEAT масою 9 кг, маса 49 кг, довжина 176 см
  • AGM-114R-4 — випробувана в 2022 році версія з істотно більшою дальністю ураження. Точні цифри названі не були, але за оцінками, ефективна дальність оновленої ракети може становити до 33 км[6].

Станом на 2018—2020 рр., версії K, M, та N більше не вироблялися.

Технічні дані модифікації Modells AGM-114K

Запуск ракети з Apache AH64D
  • Призначення: Ракета «повітря — поверхня» з лазерним наведенням
  • Прийняття на озброєння — 1985
  • Швидкість — M 1,17 = 1235 км/год
  • Дальність (HELLFIRE II AGM-114R):
    • Пряме ураження — 7,1 км
    • Непряме ураження — 8 км
    • Мінімальна відстань — 0,5-1,5 км
  • Вага — 46 кг
  • Довжина — 163 см
  • Діаметр — 18 см
  • Розмах стабілізаторів — 33 см
  • Боєголовка
    • Модель К — 9 кг, тандемний боєприпас
    • Модель М — бронебійна
    • Модель N — боєголовка з додаванням металевого заряду, що використовується для ураження міських споруд, бункерів, радіолокаційних майданчиків, комунікаційних установок і мостів

Носії ракет AGM-114 Hellfire

Гелікоптери

Літаки

Дрони

Кораблі

  • Combat Boat 90
  • P 6297 Hellfire Missile Boat
  • Portable Ground Launch System

Автомобілі

Бойове застосування

Російське вторгнення в Україну

2022 році Україна отримала від Швеції та Норвегії наземні ракетні комплекси RBS 17 (Robot 17, також відомий як Hellfire Shore Defense System) на базі американської ракети AGM-114 Hellfire. Система призначена передусім для берегової оборони проти малих і середніх надводних цілей, але ЗСУ застосовують її проти наземних цілей російських військ.[7]

За словами операторів ЗСУ, комплекс складається з двох підкомплексів: лазерного цілевказівника та пускової установки. Розрахунок працює у складі п'яти осіб (двоє на лазер, троє на пускову). Лазерний навідник розташовується на передовій для забезпечення прямої видимості цілі, а пускова установка — за кілька кілометрів у глибині позицій. Пуск здійснюється за командою оператора лазера. Система може працювати як удень, так і вночі.[8]

Дальність ураження становить до 8 км. Ракета летить на висоті 100–400 метрів і уражає ціль зверху. Оператори повідомляють про високу точність — усі випущені ракети в підтверджених випадках влучили в ціль. Основні цілі — вогневі позиції, бліндажі, легкоброньована техніка противника. Використовуються боєголовки осколково-фугасного, термобаричного та кумулятивного типів. Комплекси застосовуються на східному та південному напрямках.[8]

У січні 2026 року мобільний зенітний ракетний комплекс ПС ЗСУ, озброєний ракетами AGM-114 Hellfire, збив щонайменше 21 ударний безпілотник Shahed-136 / «Герань-2» за одну ніч. Про цей рекордний результат повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук. Мобільний ЗРК на колісному шасі (TEMPEST) продемонстрував високу ефективність під час відбиття масованої нічної атаки російських дронів.[9]

Використання ракет Hellfire у ролі зенітних засобів стало одним з ефективних імпровізованих рішень для боротьби з великою кількістю повільних повітряних цілей.

Оператори

Hellfire стоїть на озброєнні армій багатьох країн світу, спочатку ракета була розроблена в якості протитанкової зброї, але згодом її можливості розширили для боротьби з іншими типами цілей на полі бою.

Україна

8 вересня 2022 року уряд Норвегії оголосив передачу Україні близько 160 ракет Hellfire термін експлуатації яких добігає завершення. Згідно з офіційним повідомленням, пакет допомоги також включає пускові та блоки наведення[10].

Польща

30 травня 2023 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про закупівлю ракет Hellfire[11], що будуть використані для озброєння багатоцільових гелікоптерів AW 149 і ударних AH-64E Apache Guardian, плани на придбання яких Польща оголосила минулого року.[12]

Варшава звернулася до Вашингтона із запитом на придбання 800 ракет AGM-114R2 Hellfire і чотирьох навчальних ракет M36 Hellfire Captive Air Training Rissiles (CATM).

Орієнтовна загальна вартість замовлення становить 150 мільйонів доларів. Поставки ракет розпочнуться в цьому році та триватимуть до 2029 року.

Франція

7 липня 2023 року Уряд США ухвалив рішення про можливий продаж Франції ракет Hellfire і супутнього обладнання орієнтовною вартістю 203 мільйона доларів.[13] На цю суму Франція планує придбати 1515 ракет AGM-114R2 Hellfire. У вартість контракту входять технічна підтримка, документація, допомога в інтеграції та логістичні послуги.

Нідерланди

2 лютого 2024 року Управління з питань оборонної співпраці та безпеки Департаменту оборони США повідомило про погодження можливого продажу Нідерландам ракет Hellfire і супутнього обладнання.[14] Орієнтовна вартість замовлення становить — 150 мільйонів доларів. Раніше Амстердам звернувся до Вашингтона з проханням придбати 386 ракет AGM-114R2 Hellfire.

Основним підрядником постачання ракет AGM-114R2 буде корпорація Lockheed Martin.

У вартість потенційного замовлення входить технічна підтримка з боку американської сторони, документація, допомога в інтеграції та інші елементи матеріально-технічного і програмного забезпечення та логістичної і програмної підтримки.

Примітки

  1. ↑ Назва також позначає англ. hellfire — пекельний вогонь
    Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
  1. ↑ Ultimate Guide on AGM-114 Hellfire Missile: Capabilities, Variants, and Cost. The Defense Post. 22 березня 2021.
  2. ↑ Weapon Systems (англ.). Department of the Army, Office of the Deputy Chief of Staff for Research, Development, and Acquisition. 1998. с. 125, 215. ISBN 978-0-16-049429-1. Процитовано 19 вересня 2023.
  3. ↑ Parsch, Andreas. Boeing/Lockheed Martin (Rockwell/Martin Marietta) AGM-114 Hellfire. Directory of U.S. Military Rockets and Missiles. The AGM-114B also introduced the Thiokol TX-657 (M120E1) reduced-smoke rocket motor.
  4. ↑ Spring 2014 Industry Study (PDF), National Defence University, Fort McNair, Washington, DC, с. 10, архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022, The component that ... propels the Hellfire is the Thiokol TX-657.
  5. ↑ Jen Judson (27 червня 2018). Hellfire missile replacement cleared for production. Defense News.
  6. ↑ Emma Helfrich, Tyler Rogoway (8 жовтня 2022). Hellfire Missile With Roughly Three Times More Range Tested By MQ-9. The War Zone. The Drive.
  7. ↑ Українські військові застосували RBS-17 по наземних цілях. Мілітарний (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
  8. ↑ а б «Пекельний вогонь для ворога»: воїн ЗСУ про роботу ракетного комплексу AGM-114 Hellfire. Армія Inform. Процитовано 20 червня 2026.
  9. ↑ Мобільний ЗРК Повітряних Сил збив щонайменше 21 «Шахед». Мілітарний. 13 січня 2026. Процитовано 20 червня 2026.
  10. ↑ Defence, Ministry of (8 вересня 2022). Will donate Hellfire missiles and night vision equipment to Ukraine. Government.no (брит.). Процитовано 8 вересня 2022.
  11. ↑ Польща купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  12. ↑ Польща надіслала запит на закупілю гелікоптерів AH-64E Apache. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  13. ↑ Франція купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  14. ↑ Нідерланди купують ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.

Джерела

  • Norman Friedman — World Naval Weapons Systems, 1997/98, Naval Institute Press 1997 (англ.)
  • Christopher Chant — World Encyclopaedia of Modern Air Weapons, Patrick Stephens Ltd. 1988 (англ.)
  • Hajime Ozu — Missile 2000 — Reference Guide to World Missile Systems, Shinkigensha 2000 (англ.)
  • Robert Wall — Cobras in Urban Combat, artykuł w Aviation Week & Space Technology 14 kwietnia 2003 (англ.)

Посилання



{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).