AGM-114 Hellfire
| AGM-114 Hellfire | |
|---|---|
Модель компонентів Longbow Hellfire | |
| Тип | Ракета «повітря — поверхня»/«поверхня — поверхня» |
| Походження | |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1984 — по т.ч. |
| Війни | Війна в Перській затоці Війна проти тероризму Російське вторгнення в Україну (з 2022) Війна проти Ірану (2026) |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Lockheed Martin, Boeing і Northrop Grumman (тільки головка наведення для AGM-114L Longbow Hellfire) |
| Вартість одиниці | US$150 000[1] (FY 2021) |
| Виготовлення | 1974 — по т.ч. |
| Характеристики | |
| Вага | 45—49 кг[2] |
| Довжина | 1,6 м |
| Діаметр | 180 мм |
| Боєголовка | Тандемна, кумулятивна |
| Двигун | Thiokol TX-657[3][4] РДТП |
| Розмах крил | 0,33 м |
| Паливо | APC/HTPB |
Операційна дальність | 0,5—11 км |
| Швидкість | М=1,3 (1600 км/год) |
Система наведення | |
Пускова платформа | Вертольоти, літаки, БПЛА, триноги, кораблі, автомобілі |
AGM-114 Hellfire (англ. Helicopter launched fire-and-forget; укр. «гелікоптерний [боєприпас] типу вистрілив — забув)[a] — американська керована протитанкова ракета класу «повітря — поверхня», що запускається із закритої позиції без прямого візуального контакту з ціллю. Скеровується на ціль променем лазера або іншими системами. Застосовується з гелікоптерів (AH-64 Apache, AH-1Z Viper), літаків, безпілотних апаратів (MQ-1 Predator/MQ-9 Reaper), наземних транспортних засобів (HMMWV).
Історія
Розробка AGM-114 розпочалась у 1970-х роках як протитанкової зброї гелікоптерів. Rockwell International 1976 підписав угоду на виготовлення ракет, боєголовку до яких постачатиме Martin Marietta. Ракету встановлювали на усіх типах ударних гелікоптерів з 1970-х років до нашого часу. Сьогодні ракету випускають компанії Lockheed Martin і The Boeing Company.
Заміною ракет Hellfire має стати ракетна система розроблена за програмою Joint Air-to-Ground Missile (JAGM).[5]
Модифікації


- AGM-114A — базова модифікація з дальністю 8000 м і лазерним наведенням, боєголовкою HEAT вагою 8 кг при вазі ракети 45 кг.
- AGM-114B/C Hellfire — удосконалена базова модифікація з менш димним двигуном M120E1 і електронним запобіжником боєголовки SAD (Safing/Arming Device)
- AGM-114D/E Hellfire — модифікація AGM-114B/C з цифровим автопілотом. Проєкт
- AGM-114F Hellfire перехідна модифікація з дальністю 7000 м, лазерним наведенням, тандемною боєголовкою HEAT масою 9 кг. Вага ракети 48,5 кг, довжина 180 см.
- AGM-114G Hellfire — модифікація AGM-114F з запобіжною системою SAD. Проєкт
- AGM-114H Hellfire — модифікація AGM-114F з цифровим автопілотом. Проєкт
- AGM-114K Hellfire II — модифікація з цифровим автопілотом, лазерна боєголовка з можливістю захвату цілі після втрати лазерного наведення, новий запобіжник SAD. Дальність 9000 м. Тандемна кумулятивна боєголовка HEAT масою 9 кг. Вага 45 кг, довжина 163 см (1993)
- AGM-114M Hellfire II — модифікація з осколково-фугасною боєголовкою для застосування проти кораблів, укриттів, цілей в урбаністичному середовищі, об'єктів ППО. Маса 48 кг.
- AGM-114R Hellfire II — модифікація багатоцільового застосування, що має можливості головок K/M/N та може запускатися з армійських вертольотів і платформ БПЛА.
- AGM-114N Hellfire II — модифікація з термобаричною боєголовкою для застосування проти будівель, укриттів, живої сили ворога.
- AGM-114L Longbow Hellfire — протитанкова модифікація з системою радарного наведення, стійкою до перешкод. Дальність 9000 м, боєголовка HEAT масою 9 кг, маса 49 кг, довжина 176 см
- AGM-114R-4 — випробувана в 2022 році версія з істотно більшою дальністю ураження. Точні цифри названі не були, але за оцінками, ефективна дальність оновленої ракети може становити до 33 км[6].
Станом на 2018—2020 рр., версії K, M, та N більше не вироблялися.
Технічні дані модифікації Modells AGM-114K

- Призначення: Ракета «повітря — поверхня» з лазерним наведенням
- Прийняття на озброєння — 1985
- Швидкість — M 1,17 = 1235 км/год
- Дальність (HELLFIRE II AGM-114R):
- Пряме ураження — 7,1 км
- Непряме ураження — 8 км
- Мінімальна відстань — 0,5-1,5 км
- Вага — 46 кг
- Довжина — 163 см
- Діаметр — 18 см
- Розмах стабілізаторів — 33 см
- Боєголовка
- Модель К — 9 кг, тандемний боєприпас
- Модель М — бронебійна
- Модель N — боєголовка з додаванням металевого заряду, що використовується для ураження міських споруд, бункерів, радіолокаційних майданчиків, комунікаційних установок і мостів
Носії ракет AGM-114 Hellfire
Гелікоптери
- Sikorsky UH-60 Black Hawk
- Sikorsky HH-60H/MH-60R «Seahawk»
- Eurocopter Tiger
- Eurocopter AS 350
- McDonnell Douglas AH-64 Apache
- Boeing-Sikorsky RAH-66
- Boeing AH-6
- Bell AH-1 Cobra
- Bell OH-58 Kiowa
- Agusta A129 Mangusta
Літаки
- Air Tractor AT-802
- Cessna 208 Caravan
- Beechcraft T-6 Texan II (проєкт)
- Lockheed C-130 Hercules
- North American Rockwell OV-10 Bronco
Дрони
Кораблі
- Combat Boat 90
- P 6297 Hellfire Missile Boat
- Portable Ground Launch System
Автомобілі
Бойове застосування
Російське вторгнення в Україну
2022 році Україна отримала від Швеції та Норвегії наземні ракетні комплекси RBS 17 (Robot 17, також відомий як Hellfire Shore Defense System) на базі американської ракети AGM-114 Hellfire. Система призначена передусім для берегової оборони проти малих і середніх надводних цілей, але ЗСУ застосовують її проти наземних цілей російських військ.[7]
За словами операторів ЗСУ, комплекс складається з двох підкомплексів: лазерного цілевказівника та пускової установки. Розрахунок працює у складі п'яти осіб (двоє на лазер, троє на пускову). Лазерний навідник розташовується на передовій для забезпечення прямої видимості цілі, а пускова установка — за кілька кілометрів у глибині позицій. Пуск здійснюється за командою оператора лазера. Система може працювати як удень, так і вночі.[8]
Дальність ураження становить до 8 км. Ракета летить на висоті 100–400 метрів і уражає ціль зверху. Оператори повідомляють про високу точність — усі випущені ракети в підтверджених випадках влучили в ціль. Основні цілі — вогневі позиції, бліндажі, легкоброньована техніка противника. Використовуються боєголовки осколково-фугасного, термобаричного та кумулятивного типів. Комплекси застосовуються на східному та південному напрямках.[8]
У січні 2026 року мобільний зенітний ракетний комплекс ПС ЗСУ, озброєний ракетами AGM-114 Hellfire, збив щонайменше 21 ударний безпілотник Shahed-136 / «Герань-2» за одну ніч. Про цей рекордний результат повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук. Мобільний ЗРК на колісному шасі (TEMPEST) продемонстрував високу ефективність під час відбиття масованої нічної атаки російських дронів.[9]
Використання ракет Hellfire у ролі зенітних засобів стало одним з ефективних імпровізованих рішень для боротьби з великою кількістю повільних повітряних цілей.
Оператори
Hellfire стоїть на озброєнні армій багатьох країн світу, спочатку ракета була розроблена в якості протитанкової зброї, але згодом її можливості розширили для боротьби з іншими типами цілей на полі бою.
Україна
8 вересня 2022 року уряд Норвегії оголосив передачу Україні близько 160 ракет Hellfire термін експлуатації яких добігає завершення. Згідно з офіційним повідомленням, пакет допомоги також включає пускові та блоки наведення[10].
Польща
30 травня 2023 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про закупівлю ракет Hellfire[11], що будуть використані для озброєння багатоцільових гелікоптерів AW 149 і ударних AH-64E Apache Guardian, плани на придбання яких Польща оголосила минулого року.[12]
Варшава звернулася до Вашингтона із запитом на придбання 800 ракет AGM-114R2 Hellfire і чотирьох навчальних ракет M36 Hellfire Captive Air Training Rissiles (CATM).
Орієнтовна загальна вартість замовлення становить 150 мільйонів доларів. Поставки ракет розпочнуться в цьому році та триватимуть до 2029 року.
Франція
7 липня 2023 року Уряд США ухвалив рішення про можливий продаж Франції ракет Hellfire і супутнього обладнання орієнтовною вартістю 203 мільйона доларів.[13] На цю суму Франція планує придбати 1515 ракет AGM-114R2 Hellfire. У вартість контракту входять технічна підтримка, документація, допомога в інтеграції та логістичні послуги.
Нідерланди
2 лютого 2024 року Управління з питань оборонної співпраці та безпеки Департаменту оборони США повідомило про погодження можливого продажу Нідерландам ракет Hellfire і супутнього обладнання.[14] Орієнтовна вартість замовлення становить — 150 мільйонів доларів. Раніше Амстердам звернувся до Вашингтона з проханням придбати 386 ракет AGM-114R2 Hellfire.
Основним підрядником постачання ракет AGM-114R2 буде корпорація Lockheed Martin.
У вартість потенційного замовлення входить технічна підтримка з боку американської сторони, документація, допомога в інтеграції та інші елементи матеріально-технічного і програмного забезпечення та логістичної і програмної підтримки.
Примітки
- ↑ Назва також позначає англ. hellfire — пекельний вогонь
Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
- A (air), G (ground) — «повітря — поверхня»
- M (missile) — керована ракета
- ↑ Ultimate Guide on AGM-114 Hellfire Missile: Capabilities, Variants, and Cost. The Defense Post. 22 березня 2021.
- ↑ Weapon Systems (англ.). Department of the Army, Office of the Deputy Chief of Staff for Research, Development, and Acquisition. 1998. с. 125, 215. ISBN 978-0-16-049429-1. Процитовано 19 вересня 2023.
- ↑ Parsch, Andreas. Boeing/Lockheed Martin (Rockwell/Martin Marietta) AGM-114 Hellfire. Directory of U.S. Military Rockets and Missiles.
The AGM-114B also introduced the Thiokol TX-657 (M120E1) reduced-smoke rocket motor.
- ↑ Spring 2014 Industry Study (PDF), National Defence University, Fort McNair, Washington, DC, с. 10, архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022,
The component that ... propels the Hellfire is the Thiokol TX-657.
- ↑ Jen Judson (27 червня 2018). Hellfire missile replacement cleared for production. Defense News.
- ↑ Emma Helfrich, Tyler Rogoway (8 жовтня 2022). Hellfire Missile With Roughly Three Times More Range Tested By MQ-9. The War Zone. The Drive.
- ↑ Українські військові застосували RBS-17 по наземних цілях. Мілітарний (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ а б «Пекельний вогонь для ворога»: воїн ЗСУ про роботу ракетного комплексу AGM-114 Hellfire. Армія Inform. Процитовано 20 червня 2026.
- ↑ Мобільний ЗРК Повітряних Сил збив щонайменше 21 «Шахед». Мілітарний. 13 січня 2026. Процитовано 20 червня 2026.
- ↑ Defence, Ministry of (8 вересня 2022). Will donate Hellfire missiles and night vision equipment to Ukraine. Government.no (брит.). Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Польща купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Польща надіслала запит на закупілю гелікоптерів AH-64E Apache. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Франція купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Нідерланди купують ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
Джерела
- Norman Friedman — World Naval Weapons Systems, 1997/98, Naval Institute Press 1997 (англ.)
- Christopher Chant — World Encyclopaedia of Modern Air Weapons, Patrick Stephens Ltd. 1988 (англ.)
- Hajime Ozu — Missile 2000 — Reference Guide to World Missile Systems, Shinkigensha 2000 (англ.)
- Robert Wall — Cobras in Urban Combat, artykuł w Aviation Week & Space Technology 14 kwietnia 2003 (англ.)
Посилання
- Introduction of the Hellfire — A Revolutionary Weapon to defeat the Soviet Armor Threat (англ.)
- Boeing/Lockheed Martin (Rockwell/Martin Marietta) AGM-114 Hellfire [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- AGM-114 Hellfire Modular Missile System (HMMS) [Архівовано 11 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).