Альфонс Декандоль

Альфонс Декандоль
Alphonse Louis Pierre Pyramus de Candolle
Ім'я при народженні	фр. Alphonse Louis Pierre Pyramus de Candolle[1]
Народився	27 жовтня 1806 Париж
Помер	4 квітня 1893 (86 років) Женева
Поховання	Cemetery of Chêne-Bougeries‎d[2]
Країна	Швейцарія
Діяльність	ботанік, викладач університету, ентомолог, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій
Alma mater	Женевський університет[3][4][5]
Галузь	ботаніка
Заклад	Женевський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор юридичних наук[6][7] (1829)
Аспіранти, докторанти	Карл Вільгельм фон Негелі[5]
Членство	Нідерландська королівська академія наук Леопольдина[8] Шведська королівська академія наук[9] Французька академія наук[10] Американська академія мистецтв і наук[11] Угорська академія наук[12] Прусська академія наук[13] Нідерландська королівська академія наук[14] Баварська академія наук[15] Лондонське королівське товариство[16] Петербурзька академія наук[17][18] Національна академія наук США[19] Туринська академія наук[20] Accademia Pontificia dei Nuovi Linceid[21] Національна академія дей-Лінчей (26 липня 1883)[21] Національна академія дей-Лінчей[21]
Відомий завдяки:	основоположник географії рослин
Батько	Огюстен Пірам Декандоль
Мати	Анна Франсуаза де Кандоль (Торрас)d[22]
У шлюбі з	Jeanne-Victoire-Laure Kunklerd[6]
Діти	Анн Казимир Пірам Декандоль
Нагороди	Медаль Ліннея (1889)
Автограф
Альфонс Декандоль у Вікісховищі

Альфо́нс Луї́ П'єр Пірамю́ Декандо́ль (фр. Alphonse Louis Pierre Pyramus de Candolle ; 27 жовтня 1806, Париж — 4 квітня 1893, Женева) — швейцарський ботанік. Син Огюстена Пірама Декандоля.

Професор Женевського університету (з 1841); завершив видання «Вступ до природної системи царства рослин» (т. 8-17, 1844—1874), розпочате його батьком. Один з основоположників географії рослин (вивчав закономірності їхнього розселення у зв'язку з умовами середовища та геологічною історією) і вчення про походження культурних рослин. Ініціатор розробки Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури. Автор низки праць з історії науки.

У 1859 році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук. У 1889 році нагороджений медаллю Ліннея Лондонського Ліннеївського товариства. У 1878 році був обраний іноземним членом Нідерландської королівської академії наук^[24].

• de Candolle, Alphonse (1855). Géographie botanique raisonnée. Paris: V. Masson. OCLC 2156582.
• de Candolle, Alphonse (1885). Origin of Cultivated Plants. New York: Appleton. Процитовано 19 лютого 2015. (First edition in French)
• Candolle, Alphonse de; Candolle, Casimir de (1878–1896). Monographiæ phanerogamarum Prodromi nunc continuatio, nunc revisio. 9 vols (лат.). Paris: vol.1-8, G. Masson; vol.9, Masson & Cie. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 21 січня 2022.
• Candolle, Alphonse de - Lois de la nomenclature botanique adoptées par le Congrès international de botanique tenu à Paris en août 1867... [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] Genève et Bale: H. Georg; Paris: J.-B. Baillière et fils, 1867. 64 p.
• Candolle, Alphonse de (Membre Corr. de l'Acad. Sciences, Paris; Foreign Member, Royal Soc, etc.) - Histoire des Sciences et des Savants depuis deux Siècles. Geneva, 1873.
• Candolle, Alphonse de. (1882). Darwin considéré au point de vue des causes de son succès et de l'importance de ses travaux. Genève: H. Georg.

Briquet J., Biographies des botanistes à Geneve de 1500 à 1931, Gen., 1940, p. 130—147

• Велика Радянська Енциклопедія (рос.) [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]

• Правило де Кандоля-Воллеса

• Де Кандоль Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Проблеми розвитку науки в працях біологів XIX ст. [Архівовано 1 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.