5378 Елліетт
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Роберт Макнот |
| Місце відкриття | Обсерваторія Сайдинг-Спрінг |
| Дата відкриття | 9 квітня 1991 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Clifton Darfield Ellyettd  |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 1,933981159489 а. о. |
| Перигелій | 1,774578704509 а. о. |
| Афелій | 2,093383614469 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,082421927534 |
| Орбітальний період | 982,3738316928 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,366459272820 °/д |
| Середня аномалія | 300,9048425997° |
| Нахил орбіти | 19,11668282827° |
| Довгота висхідного вузла | 249,8762929494° |
| Аргумент перицентру | 206,7630749892° |
| Фізичні характеристики | |
| Період обертання | 47,32 год |
| Альбедо | 0,499 ± 0,045[2] |
| Стандартна зоряна величина | 13,7 |
5378 Елліетт (5378 Ellyett) — астероїд головного поясу[3]. Відкритий 9 квітня 1991 року Робертом Макнотом. Названий на честь новозеландського дослідника метеорів Кліфтона Дарфілда Елліетта (Clifton Darfield Ellyett)[4].
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,838.
Примітки
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 5378 Елліетт (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2013.08.05.
- ↑ БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ IAU Minor Planet Center. minorplanetcenter.net. Процитовано 11 червня 2023.
Див. також
Посилання
- 5378 Елліетт — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).