YaChudo

40 (пісня)

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

«40»
Пісня U2
з альбому War
Випущеносерпень 1983
Типсингл
Записановересень–листопад 1982
Жанррок, пост-панк
Моваанглійська
Тривалість2:35
ЛейблIsland
Автор слівЛаррі Маллен[1], Едж[1], Адам Клейтон[1] і Боно[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерСтів Ліллівайт
КомпозиторЛаррі Маллен[1], Едж[1], Адам Клейтон[1] і Боно[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автор пісніU2
Хронологія U2
Sunday Bloody Sunday
(1983) 		40
(1983) 		Pride (In the Name of Love)
(1984)

«40», також відома як «40 (How Long)» (укр. «40 (Як довго)») — пісня ірландського рок-гурту U2. Це десятий і фінальний трек з їхнього альбому 1983 року «War». Пісня відома своїми концертними виступами; гітарист Едж і басист Адам Клейтон обмінюються інструментами під час її виконання, і оскільки її зазвичай грали наприкінці концертів, гурт залишав сцену один за одним, поки публіка продовжувала співати рефрен «How long to sing this song?» («Як довго співати цю пісню?»). Тексти є модифікацією біблійного Псалому 40.

Пісня була випущена як комерційний сингл лише в Німеччині, просто для промоції появи U2 на фестивалі Loreley в 1983 році[2]. Сингл був випущений на 7-дюймовому вінілі з Б-стороною альбомної версії «Two Hearts Beat as One». З моменту свого концертного дебюту 26 лютого 1983 року в Данді під час War Tour, «40» стала основою концертів U2 наживо, будучи виконаною майже 400 разів[3].

Запис

Коли ми робили наш третій альбом, LP «War», нас виганяли зі студії, тому що ми перевитратили час або щось таке, і нам треба було зробити ще одну пісню. Ми написали цю пісню приблизно за десять хвилин, записали її приблизно за десять хвилин, змікшували приблизно за десять хвилин, а потім грали її ще приблизно десять хвилин, і це не має нічого спільного з тим, чому вона називається «40».

— Боно, Концерт 29 квітня 1987 року[4]

Пісню було завершено протягом останніх кількох годин сесій запису «War». Після роботи всю ніч над альбомом у Windmill Lane Studios, U2 опинилися о 6 ранку з відчуттям, що їм все ще не вистачає однієї пісні. Інший гурт, Minor Detail, мав почати свою сесію запису о 8 ранку і прибув рано[5], а басист U2 Адам Клейтон уже пішов додому[6]. У момент натхнення решта учасників — Боно, Едж і Ларрі Маллен — вирішили відновити покинуту пісню, яку Едж описав як таку, що має «чудовий басовий хук, але дещо незграбне аранжування з безліччю дивних секцій і змін темпу», яку вони не змогли перетворити на «зв'язну пісню». Продюсер Стів Ліллівайт швидко зробив багатоканальний монтаж пісні, видаливши всі частини, які здавалися відірваними від основної музичної ідеї[5]. За відсутності Клейтона Едж перемикався між гітарою та бас-гітарою[6]. У пошуках ліричного натхнення Боно відкрив Біблію і знайшов Псалом 40, на якому заснував свої слова. Як тільки його вокал був записаний і пісня зведена, гурт негайно залишив студію, завершивши сесії для «War»[5].

Концертні виступи

U2 виконують «40» у Сіднеї у вересні 1984 року. Ліворуч можна побачити бас-гітариста Адама Клейтона, який грає на гітарі.

Живий дебют «40» відбувся 26 лютого 1983 року в Данді як фінальної пісні шоу; згодом вона завершувала кожен концерт туру War Tour 1983 року. Вона стала дуже популярною як номер для закриття концертів, і в період між її дебютом та 10 січня 1990 року було лише близько 24 концертів, де «40» не була фінальною піснею. Під час живих виступів Клейтон і Едж мінялися інструментами (Клейтон грав на гітарі, а Едж — на бас-гітарі), а учасники гурту поступово залишали сцену: першим ішов Боно, потім Клейтон, далі Едж і наприкінці — Маллен. Натовп часто продовжував скандувати приспів «How long… to sing this song?» навіть після того, як гурт уже пішов зі сцени. Живі виконання пісні включені до концертного альбому 1983 року «Under a Blood Red Sky» та концертного фільму 1984 року «U2 Live at Red Rocks: Under a Blood Red Sky».

Між січнем 1990 року та березнем 2005 року повні виконання «40» були надзвичайно рідкісними, хоча під час туру Elevation Tour 2001 року її фрагменти (сніпети) регулярно звучали наприкінці «Bad» перед переходом до «Where the Streets Have No Name». «40» повернулася до регулярного сет-листа в березні 2005 року під час Vertigo Tour і згодом завершувала багато шоу цього турне: вона закривала більшість концертів першої частини туру, три — у другій, чергувалася з іншими піснями (переважно «Bad») у третій частині, лише кілька разів з'являлася в четвертій і виконувалася короткими фрагментами замість повної версії у п'ятій частині.

Під час U2 360° Tour у 2011 році фрагмент пісні прозвучав у Піттсбурзі (остання дата туру в США), а в повному обсязі вона була відроджена в останній вечір цього турне в Монктоні (Нью-Брансвік) як фінальна композиція туру[7]. Це 15-та за частотою виконання наживо пісня U2[8], або 12-та, якщо враховувати сніпети в загальній кількості[9].

Пісня дебютувала в турі Innocence + Experience Tour 27 травня 2015 року в Інглвуді; її присвятили пам'яті їхнього нещодавно померлого тур-менеджера Денніса Шігана, після чого вона закривала багато наступних шоу цього турне[10]. «40» також була виконана як фінальна пісня на останньому шоу концертної резиденції U2 2023—2024 років U2:UV Achtung Baby Live at Sphere у залі Сфера у Лас-Вегасі[11].

Список композицій

Це єдиний відомий сингл, що розповсюджувався лише в Німеччині. Для цього релізу пісня отримала назву «40 (How Long)»[2].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и ISWC Network
  2. ↑ а б Aaron J. Sams. :: U2 Discography - 40 Single / U2. U2Wanderer.Org. Процитовано 3 вересня 2011.
  3. ↑ U2 40 - U2 on tour. U2gigs.com. Процитовано 3 вересня 2011.
  4. ↑ Transcribed U2 Quotes. Fneep.fiffa.net. 19 листопада 2009. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 3 вересня 2011.
  5. ↑ а б в McCormick (2006), pp. 136—137
  6. ↑ а б Jobling (2014), p. 100
  7. ↑ U2 Moncton, 2011-07-30, Magnetic Hill Music Festival Site, 360° Tour - U2 on tour. U2gigs.com. 30 липня 2011. Процитовано 3 вересня 2011.
  8. ↑ U2 songs sorted by number of live performances, excluding snippets. U2-vertigo-tour.com. Процитовано 3 вересня 2011.
  9. ↑ U2 songs sorted by number of live performances. U2-vertigo-tour.com. Процитовано 3 вересня 2011.
  10. ↑ U2gigs.com – U2 Innocence + Experience Tour 2015. 27 травня 2015.
  11. ↑ Greene, Andy (3 березня 2024). U2 Play 'One' With Daniel Lanois and Break Out Fan Favorite '40' at Final Sphere Concert. Rolling Stone. Процитовано 3 березня 2024.

Бібліографія

  • U2 (2006). McCormick, Neil (ред.). U2 by U2. London: HarperCollins. ISBN 0-00-719668-7.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).