2541 Едебоно
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Любош Когоутек |
| Місце відкриття | Гамбургська обсерваторія |
| Дата відкриття | 27 лютого 1973 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Едвард де Боно  |
| Тимчасові позначення | 1973 DE 1951 WE2 1976 UQ5 1978 EX5 1981 WW1 |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,934194983501 а. о. |
| Перигелій | 2,693069901479 а. о. |
| Афелій | 3,175320065522 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,082177593301 |
| Орбітальний період | 1835,827547011 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,196096850483 °/д |
| Середня аномалія | 168,3508218868° |
| Нахил орбіти | 3,200519065237° |
| Довгота висхідного вузла | 77,04419762729° |
| Аргумент перицентру | 327,6377927755° |
| Фізичні характеристики | |
| Альбедо | 0,286 ± 0,013[2] |
| Стандартна зоряна величина | 11,9 |
2541 Едебоно (2541 Edebono) — астероїд головного поясу[3], відкритий 27 лютого 1973 року чехословацьким астрономом Любошем Когоутеком. Названий на честь мальтійського та британського психолога, письменника, винахідника Едварда де Боно[4].
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,267.
Примітки
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 2541 Едебоно (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2014.04.09.
- ↑ БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ IAU Minor Planet Center. minorplanetcenter.net. Процитовано 14 травня 2023.
Див. також
Посилання
- 2541 Едебоно — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).