2006 у науці

Ця стаття присвячена головним подіям у галузі науки у 2006 році.

• 15 квітня — Ентоні Атала та команда Баптистського медичного центру Вейк-Форест у Сполучених Штатах оприлюднили свій успіх у трансплантації перших лабораторно вирощених органів, сечових міхурів, пацієнтам^[1].
• 15 травня — послідовність останньої хромосоми в проєкті геному людини опублікована в журналі Nature.
• 16 серпня — з'явилось повідомлення про знаходження зон акселерації людини^[2].
• 23-28 вересня у Фукуоці (Японія) відбувся 6-й Міжнародний диптерологічний конгрес.
• Дельфін озерний, також китайський річковий дельфін або байцзі оголошено «функціонально вимерлим»^[3].

• Види, описані 2006

• Почався випуск апарата АМП, розробленого провідним науковим співробітником Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України, доктором медичних наук Анатолієм Малихіним спільно з директором ТОВ НПК «Біопромінь» Анатолієм Пулавським. Завдяки цьому пристрою можна робити аналіз крові більш ніж за 130 показниками, не використовуючи жодної краплини крові. Похибка, як і під час звичайного аналізу крові, не перевищує 2%, а результат готовий вже за 180-720 секунд^[4].

• Міжнародний астрономічний союз вперше ухвалив формальне визначення терміна «планета». Через це Плутон, що з дня його відкриття 1930 року вважався дев'ятою планетою, втратив статус пленети і був зарахований до нової категорії карликових планет разом з Еридою та Церерою^[5].
• За допомогою оптичної інтерферометрії з довгою базою була виявлена асферичність Веги^[6].
• За допомогою методу гравітаційного мікролінзування 2006 року в рамках проєкту Optical Gravitational Lensing Experiment у сузір'ї Скорпіона біля зорі OGLE-2005-BLG-390L виявлено екзопланету OGLE-2005-BLG-390Lb^[7].

• Астрономічні об'єкти, відкриті 2006

• 15 січня — Місія NASA Стардаст успішно доставила на Землю зразки комети.
• 19 січня — NASA запустила «Нові обрії» (англ. New Horizons) — перший космічний корабель до Плутона з метою його ретельнішого вивчення.
• 24 березня — перший запуск ракети-носія Falcon 1 закінчився невдачею на етапі роботи двигуна першого ступеня.
• 6 липня — запуск місії STS-121 космічного корабля «Діскавері».
• 9 вересня — запуск місії STS-115 космічного корабля «Атлантіс».
• 14 вересня — старт ракети-носія «Союз-У» з супутником розвідувальним Космос-2423.
• 18 вересня — старт «Союзу ТМА-9» з чотирнадцятою експедицією МКС і першою жінкою-космічною туристкою.
• 10 грудня — Швеція вперше відправила свого астронавта в космос — запуск відбувся на шатлі «Діскавері» місії STS-116.

• Великий проєкт пошуку простих чисел знаходить 44-те просте число Мерсенна^[8].

• 21 квітня в 00:25 за місцевим часом у Коряцькому автономному окрузі стався землетрус магнітудою 7,6, за ним пішли афтершоки магнітудою від 4,3 до 5,1, наступний потужний поштовх стався 30 квітня о 5:58 і досяг магнітуди 6,6 і також викликав низку афтершоків^[9].
• 24 квітня поблизу міста Рамла між Тель-Авівом і Єрусалимом виявлено печеру Аялон. Вона має довжину понад 2700 метрів і за цим показником займає друге місце серед вапнякових печер Ізраїлю^[10].
• Італійською групою «Akakor Geographical Exploring» на півночі Бразилії, біля кордону з Венесуелою відкрита найглибша печера Південної Америки, а також найглибша печера світу в кварцитах Абісму-Гуй-Колет.

• 15 липня — запущена соціальна мережа Твіттер.
• 7 вересня — Компанія «IBM» заявила про наміри побудувати найшвидший у світі суперкомп'ютер, «Roadrunner», у чотири рази швидший, ніж теперішній чемпіон «Blue Gene/L». Новий суперкомп'ютер будуватиметься за гібридною технологією і міститиме 16000 звичайних і 16000 Cell-процесорів, завдяки чому планова пікова швидкість роботи становитиме 1.6 петафлопс.

• При Інституті історії НАН України створений Відділ історичної регіоналістики, вчені якого займаються дослідженням питання історичної регіоналістики України.

• При проведенні обстеження траси магістрального газопроводу «КС Сохрановка — КС Октябрська» відкрито стародавнє поселення ранньої бронзової доби (3 тис. до Р. Х.) та середньовіччя (VIII—X ст.) Кіреєвка-2, розташоване біля хутора Киреєвка Октябрського району Ростовської області. Тоді ж було відкрито поселення епохи середньовіччя (VIII—X століть н. е..) Турбута-1, розташоване за 3,5 км на північний захід від селища Новосвєтловський Октябрського району Ростовської області.

• 15 вересня у Волинському державному університеті імені Лесі Українки відкрито Науково-дослідний інститут Лесі Українки, створений для ґрунтовного вивчення життя та творчості Лесі Українки.

• 20 квітня з метою проведення фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на розв'язання актуальних теоретичних і методологічних проблем педагогіки і психології професійної (професійно-технічної) освіти створено Інститут професійно-технічної освіти НАПН України.

• З фізики — Джон Мазер (США) та Джордж Смут (США), за відкриття анізотропії і чорнотільної структури енергетичного спектра космічного фонового випромінювання.
• З хімії — Роджер Девід Корнберг (США) «за дослідження механізму копіювання клітинами генетичної інформації».
• З медицини та фізіології — Ендрю Фаєр (США) та Крейг Мелло (США) «за відкриття РНК інтерференції — пригнічення експресії генів дволанцюговою РНК».
• З економіки — Едмунд Фелпс (США) «за аналіз міжчасового обміну в макроекономічній політиці».

• Джорджо Беллетіні

• Леннарт Карлесон (Королівський технологічний інститут, Швеція) «за глибокий і фундаментальний внесок в гармонічний аналіз і теорію гладких динамічних систем».

• Андрій Окуньков (Росія).
• Григорій Перельман (Росія) — відмовився від медалі.
• Теренс Тао (Австралія).
• Венделін Вернер (Франція).

• Стівен Гокінг «За видатний внесок у теоретичну фізику і теоретичну космологію».

• Іто Кійосі (Японія).

• Ахмед Хассан Зевейл (Каліфорнійський технологічний інститут) — за дослідження у сфері фемтохімії.

• Атен Дональд // The mesoscopic world — from plastic bags to brain disease — structural similarities in physics

• Френсіс Аллен (США) «За інноваційний внесок до теорії і практики оптимізації технік компіляторів, що поклало основу для сучасних оптимізованих компіляторів і автоматичного паралельного виконання».

• Митропольський Юрій Олексійович (Україна) «за видатні досягнення в теорії диференціальних рівнянь, створення асимптотичних методів нелінійної механіки і математичної фізики та їх застосування».
• Осипов Юрій Сергійович (Росія) «за видатні досягнення в теорії оптимального керування, розвиток спектральної теорії стабілізації руху нелінійних систем та їх застосування».

Докладніше: Премії НАН України імені видатних учених України — лауреати 2006 року

Докладніше: Державна премія України в галузі науки і техніки — лауреати 2006 року

• ШИМАНСЬКИЙ, Олександр (29.12.2006). НАЙБІЛЬШІ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ 2006 РОКУ. Україна Молода.