1862 Аполлон
| 1862 Аполлон | |
|---|---|
| Дані про відкриття | |
| Дата відкриття | 24 квітня 1932[1] |
| Відкривач(і) | Карл Вільгельм Райнмут[2][1] |
| Місце відкриття | Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль[1] |
| Позначення | |
| Тимчасові позначення | 1932 HA[1] |
| Категорія | Група Аполлона[1] і пояс астероїдів |
| Орбітальні характеристики | |
| Епоха: 21 листопада 2025 рокуd[1] | |
| Велика піввісь | 1,4700451 а.о.[3] |
| Перигелій | 0,6470795 а.о.[3] |
| Афелій | 2,293 а.о.[3] |
| Орбітальний період | 1,78 рік |
| Ексцентриситет орбіти | 0,56 |
| Нахил орбіти | 6,355 ± 0,001 ° |
| Середня аномалія | 227,37995 °[3] |
| Довгота висхідного вузла | 35,63058 °[3] |
| Аргумент перигелію | 285,97066 °[3] |
| Супутники | S/2005 (1862) 1d |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | 1,5 м[1] |
| Період обертання навколо своєї осі | 0,1277 доб |
| Геометричне альбедо | 0,25[1] |
| Спектральний тип | Астероїди класу Q[1] |
| Стандартна зоряна величина | 16,25[3] |
| | |
1862 Аполло́н (1932 HA) — астероїд, орбіта якого перетинає орбіту Землі. Відкрито 1932 року Карлом Райнмутом (Karl Reinmuth) в обсерваторії Гайдельберг-Кенігштуль (Німеччина), потім загублено і знайдено знову 1973 року (через 41 рік).
Це був перший відкритий астероїд, що перетинав орбіту нашої планети. Належить до навколоземних об'єктів і дав назву цілій групі навколоземних астероїдів, орбіти яких перетинають орбіту Землі[4], це означає, що вони перетинають орбіту Землі, якщо дивитися перпендикулярно до площини екліптики (перетин орбіти є більш загальним терміном, ніж фактичний перетин). Крім того, оскільки орбіта Аполлона дуже ексцентрична, вона перетинає також і орбіти Венери та Марса.
Оскільки астероїд деякий час був загубленим, наданий йому номер (1862), більший за номери деяких інших астероїдів його групи, що були відкриті пізніше — наприклад, 1566 Ікар.
Діаметр астероїда — 1,58 км. Астероїд відносять до S-типу. Імовірно, він складається здебільшого з олівіну. Аналіз його обертання надав спостережні докази ефекту ЯОРП[5].
Астероїд названо на честь героя античних міфів Аполлона. Це бог Сонця, дитина Зевса і Лето, на честь яких названі малі планети 5731 Зевс і 68 Лето[6].
Супутник
Астероїд має невеликого супутника S/2005 (1862) 1. Його відкрито 2005 року під час обробки даних радара на радіотелескопі Аресібо (Пуерто-Рико) за період 29 жовтня - 2 листопада 2005 року. Оголошення про це міститься в циркулярі Міжнародного астрономічного союзу (IAUC) 8627[7]. Розмір тіла близько 80 метрів, обертається на відстані ~3 км від Аполлона[8]. При спостереженні з поверхні Аполлона S/2005 (1862) 1 мала б кутовий діаметр близько 2,0835 градусів.
Потенційно небезпечний об'єкт
1862 Аполлон є потенційно небезпечним астероїдом (ПНАО), оскільки його мінімальна відстань перетину орбіти (MOID) становить менше 0,05 а.о., а діаметр – більше 150 метрів. Земний MOID Аполлона становить 0,0257 а.о. (3 840 000 км). Його орбіта чітко визначена на найближчі кілька сотень років. 17 травня 2075 року він пройде на відстані 0,0083 а.о. (1 240 000 км) від Венери[9].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ Minor Planet Center database
- ↑ а б в г д е ж https://www.minorplanetcenter.net/db_search/show_object?object_id=1862
- ↑ JPL Small-Body Database Orbit Classification [Архівовано 2011-10-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Ďurech, J.; Vokrouhlický, D.; Kaasalainen, M.; Weissman, P.; Lowry, S. C.; Beshore, E.; Higgins, D.; Krugly, Y. N.; Shevchenko, V. G. (1 вересня 2008). New photometric observations of asteroids (1862) Apollo and (25143) Itokawa – an analysis of YORP effect. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 488, № 1. с. 345—350. doi:10.1051/0004-6361:200809663. ISSN 0004-6361. Процитовано 14 березня 2025.
- ↑ Schmadel, Lutz D., ред. (2007). (1862) Apollo. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 149—149. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_1863. ISBN 978-3-540-29925-7.
- ↑ IAUC 8627: P/2005 V1; (1862); 2005hk-2005in. www.cbat.eps.harvard.edu. Процитовано 14 березня 2025.
- ↑ (1862) Apollo. www.johnstonsarchive.net. Процитовано 14 березня 2025.
- ↑ Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov (англ.). Процитовано 14 березня 2025.
Джерела
- Аполлон // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 25. — ISBN 966-613-263-X.
- Аполлон на сайті NASA JPL (Small-Body Database Browser) [Архівовано 23 липня 2009 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).