1845 в Україні

← 1844 1843 1842 1845 в Україні → 1846 1847 1848
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1845 Список років в Україні

• 17 серпня — 600 років тому (1245) відбулась Ярославська битва між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.
• 50 років з дня проведення Треттого поділу Речі Посполитої у 1795 році.

• 24 серпня — 100 років від дня смерті найвідомішого із опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша (1700—1745).

• 6 січня — У Переяславі у маєтку свого друга Андрія Козачковського Тарас Шевченко закінчив написання «Заповіту».

• 21 січня — Косач Олена Антонівна, українська письменниця, громадська діячка.
• 23 січня — Калужняцький Омелян Ієронімович, руський науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині.
• 2 лютого — Пулюй Іван Павлович, український фізик і електротехнік, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі.
• 1 березня — Піроцький Федір Аполлонович, український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
• 7 березня — Мочутковський Йосип Йосипович, український та російський епідеміолог, інфекціоніст, невропатолог, бальнеолог, професор, доктор медицини.
• 11 березня — Єрмаков Василь Петрович, доктор чистої математики, заслужений професор Київського університету (1890), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1884).
• 13 березня — Бєлелюбський Микола Аполлонович, інженер — будівник мостів, вчений в галузі будівельної механіки, мостобудівництва та будівельних матеріалів, професор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.
• 16 березня — Андрієвський Олексій Олександрович, український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч.
• 8 квітня — Катеринич Вадим Петрович, київський архітектор, інженер, полковник.
• 15 травня — Мечников Ілля Ілліч, ембріолог, фізіолог і патолог, Нобелівський лауреат (1908).
• 26 травня — Федорович Володислав Іванович, український галицький земельний магнат, публіцист, культурно-просвітницький, громадсько-політичний діяч, меценат, дійсний член НТШ.
• 2 червня — Пігуляк Юстин Григорович, український живописець та портретист, громадський діяч Буковини.
• 14 червня — Лучицький Іван Васильович, український і російський історик-медієвіст. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член-кореспондент Петербурзької АН (обрано 13 грудня 1908 року).
• 7 серпня — Руберовський Микола Олексійович, український філолог, лексикограф і педагог, автор «Словника малоруського наріччя» — найбільшого з дорадянських українсько-російських словників, що містить понад 100000 реєстрових слів.
• 2 вересня — Рудченко Іван Якович (Іван Білик), український фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, літературний критик, старший брат і співавтор Панаса Мирного.
• 9 вересня — Ломницький Мар'ян Алоїз, галицький науковець-натураліст, автор каталога жуків Галичини (1884 р.) та ґеологічного атласу Галичини (1905 р.).
• 29 вересня — Карпенко-Карий (Тобілевич) Іван Карпович, український драматург, автор п'єс «Бурлака», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Наймичка», «Безталанна», «Сава Чалий», актор, режисер, театральний діяч.
• 8 жовтня — Кирпичов Віктор Львович, засновник і перший директор Харківського технологічного інституту (1885–1898), засновник і перший директор Київського політехнічного інституту (1898–1902), Почесний член Російського технічного товариства, засновник і голова Південноросійського товариства технологів, надалі — почесний його член (1895—1898).
• 18 жовтня — Медвецький або Медведський Юліан, вчений та педагог. Перший ректор Національного університету «Львівська політехніка» (1879/1880, також у 1884/1885, 1887/1888) — на той час Політехнічної школи.
• 13 листопада — Гладилович Дем'ян Юрійович, галицький педагог, Голова Товариство імені Шевченка у Львові (1886—1887 та 1890—1892^[1]), співзасновник «Діла» і товариства «Дністер».
• 16 листопада — Скадовський Микола Львович, український маляр.
• 6 грудня — Чоколов Микола Іванович, один з найбагатших промисловців Києва, купець 1-ї гільдії початку 1900-х років, гласний (депутат) Міської думи, ініціатор створення комерційного училища в Києві і приватних шкіл.
• 31 грудня — Лепкий Сильвестр Теодоровичукраїнський письменник, священик УГКЦ, громадсько-політичний, культурний діяч. Батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.

1845 рік:

• Байкова Варвара Василівна, українська оперна і концертна співачка (мецо-сопрано, контральто).
• Вінцентій Горецький, архітектор.
• Камінський Федір Іванович, археолог та музеєзнавець.
• Савицький Омелян Михайлович, український педагог, громадський діяч, доктор філософії.
• Синцов Іван Федорович, геолог, у 1871—1900 професор Одеського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

• 28 лютого — Анастасевич Василь Григорович, вітчизняний бібліограф, письменник і перекладач, видавець.
• 18 березня — Франц Мазох^[2][3], доктор фармацевтики, професор медико-теоретичного навчання для хірургів кафедри хірургії, ректор Львівського Університету, почесний громадянин Львова.
• 11 квітня — Микола Нападієвич (також Микола Нападієвич фон Вєнцковський) — український правник, декан і ректор Львівського університету, почесний громадянин Львова.
• 24 травня — Ярковський Павло Йосипович, бібліотекар і бібліограф, один з перших бібліографів в Україні, бібліотекар Київського Університету (1832—1845 рр.).
• 27 травня — Інзов Іван Микитович, військовий діяч Російської імперії, генерал від інфантерії.
• 12 червня — Франциск Ксаверій Захар'ясевич, польський вірменин, римо-католицький єпископ, ректор Львівського університету в 1825—1826 академічному році, дієцезальний єпископ Тарновський (1836—1840), дієцезальний єпископ Перемишльський (1840—1845). У 1836—1840 роках був єпископом Тарновської дієцезії, а потім — дієцезальним єпископом Перемишльським (1840—1845). Похований на нині неіснуючому цвинтарі при вулиці Дворського в Перемишлі.
• 8 вересня — Штернберг Василь Іванович, український живописець-пейзажист і жанрист.

1845 рік

• Домбровський Василь Федорович, український історик, архівознавець, археограф.
• Полетика Василь Григорович, український історик, історіограф, джерелознавець, збирач документальних матеріалів з історії України XIV−XVIII ст., громадський діяч, засновник та попечитель навчальних та медичних закладів.

• Грудень — таємне Кирило-Мефодіївське братство в Києві.
• Астрономічна обсерваторія Київського університету
• Феодосійська національна картинна галерея
• перебудована на хрещату Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия)
• Харлампіївський собор (Маріуполь)
• Збручівка

• Вірменська церква (Луцьк)

• Заповіт (вірш) Тараса Григоровича Шевченка
• Наймичка (поема)
• Великий льох
• Єретик (поема)
• Автопортрет (Шевченко, серпень 1845)
• Андруші (Шевченко)
• Богданова церква у Суботові
• Богданові руїни в Суботові
• Брама в Густині. Церква св. Миколи
• В Густині. Трапезна церква
• В Густині. Церква Петра і Павла
• Верби в Андрушах
• Вознесенський собор в Переяславі (Шевченко)
• Кам'яні хрести в Суботові (Шевченко)
• Капличка (Шевченко)
• Комора в Потоках
• Михайлівська церква в Переяславі (Шевченко)
• Мотрин Монастир (картина)
• На околиці (Шевченко)
• Повідь (Шевченко)
• Сільське кладовище (Шевченко)
• У Василівці
• У В'юнищі
• Церква Покрови в Переяславі (Шевченко)
• Чигрин з Суботівського шляху
• Чигринський дівочий монастир (Шевченко)