YaChudo

Гура-Гумора

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Гура-Гумора
Gura Humorului
герб
Православна церква
Православна церква
Православна церква
Розташування міста Гура-Гумора
Основні дані
47°33′14″ пн. ш. 25°53′21″ сх. д. / 47.55389° пн. ш. 25.88917° сх. д.
КраїнаРумунія
РегіонСучава
АдмінцентрGura Humoruluid Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1490
Площа60,9 ± 0,01 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення15 837[джерело?]
Міста-побратимиМарлі-ле-Руа Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames8334743
OSM ↑2077868 ·R (Сучава, Ґурагуморський повіт)
Поштові індекси725300 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
АдресаPiata Republicii nr.14, Gura Humorului, jud. Suceava[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
mayor of Gura Humoruluid Редагувати інформацію у ВікіданихMarius Ioan Ursăciucd[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтhttp://www.gurahumorului.info/
Мапа
Мапа

CMNS: Гура-Гумора у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ґурагумора[4], Гура-Гумора, або Гура-Гуморулуй (рум. Gura Humorului) — місто на півночі Румунії, у повіті Сучава. До 1918 року належало Австро-Угорщині. Тут народилася відома українська письменниця та громадська діячка Ольга Кобилянська.

Історія

Перша писемна згадка про Гура-Гумору належить до 26 лютого 1490 року, у документах, пов'язаних зі Стефаном ІІІ Великим.

10 вересня 1782 року в місті почалося австрійське панування, що тривало до 1918 року.

На початку 19 століття місто було досить багатонаціональним. У Гура-Гуморі жили німці, поляки, євреї, українці та інші. Вважається, що за австро-угорських часів у Ґурагуморському повіті українців було 2% із 61 000 мешканців[4].

Об'єкти туризму

  • рум. Biserica Sfânții Împărați Constantin și Elena din Gura Humorului — Православна церква в Гура-Гуморі.
  • Пам'ятник Ользі Кобилянській у Гура-Гуморі.

Населення

Станом на 1930 рік у місті жило 6042 осіб, у тому числі 2425 німців (40,13 %), 1951 єврей (32,29 %), 1357 румунів (22,45 %), 161 поляк (2,66 %), 61 українець (1 %), 17 чехів і словаків, 11 вірменів. За релігійним віросповіданням демографічна ситуація виглядала так: 2631 римо-католик (43,54 %), 1951 юдей (32,29 %), 1280 православних (21,18 %), 100 лютеранів (1,65 %), 25 греко-католиків, а також прихильники інших релігійних конфесій.

Відомі особистості

Галерея

Примітки

  1. ↑ Geospatial.org Date de contact localități
  2. ↑ Rezultatele alegerilor locale din 2012 — Central Electoral Bureau.
  3. ↑ Rezultatele alegerilor locale din 2016 — Central Electoral Bureau.
  4. ↑ а б Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 483. — ISBN 5-7707-4049-3.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).