YaChudo

Ґруневальд

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ґруневальд
Герб району Ґруневальд
Розташування району
Основні дані
Країна:Німеччина
Місто:Берлін
Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф
Утворений:1880
Населення:10.530 (30 червня 2016)[1]
Площа:22.3 км²
Густота населення:472 осіб/км²
Поштові індекси:14193
Географічні координати:52°29′00″ пн. ш. 13°16′00″ сх. д. / 52.483333333333° пн. ш. 13.266666666667° сх. д.
Мапа району
Мапа

CMNS: Ґруневальд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ґруневальд (нім. Berlin-Grunewald) — адміністративний район на заході округу Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німеччина.[2]. Названий на честь однойменного лісу Груневальд.

Географічне розташування

Груневальд межує з районами Вестенд, Галензе та Шмаргендорф на півночі та сході, а також, на півдні, із сусіднім округом Штегліц-Целендорф, а саме з його районами Далем, Целендорф та Ніколасзе. На заході межею є фарватер річки Гафель.

Найбільшу частину району займає Груневальдський ліс .

Історія

У 1880-ті роки прусська держава при особистому втручанні рейхсканцлера Отто Бісмарка продала 234 га лісу Ґруневальд банківському консорціуму, який планував звести на цих теренах житловий квартал за прикладом колоній вілл Альзен і Ліхтерфельде, який отримав згодом назву «колонія мільйонерів Ґруневальд».

За цим проєктом забудовані вулиці Курфюрстендамм і Бісмарк-алея, численними греблями на загаченому струмку створена система мальовничих озер. До 1889 року виник зелений елегантний та респектабельний житловий квартал — колонія вілл Ґруневальд.

На місці частково зруйнованих під час Другої світової війни вілл у повоєнний час з'явилися не тільки нові вілли та особняки, але і малоповерхова багатоквартирна забудова. До теперішнього часу Ґруневальд є найреспектабельнішим кварталом.

Туристичні пам'ятки

Вілла Гартенек
Вілла Конщевського
Вілла Натан Самуеля
Вілла Вальтера
Церква Груневальда на Бісмаркалле
  • Вежа Груневальд
  • Станція Груневальд з меморіальною колією 17
  • Пам'ятник Бісмарку на Бісмаркплац
  • Вілла Гартенек
  • Вілла Конщевського
  • Вілла Кемманн
  • Палац Мендельссона
  • Вілла Натан Самуеля/Лео Чапського
  • Вілла Ноель
  • Левенпалац
  • Пам'ятник Шильдгорну
  • Замковий готель у Груневальді
  • Стадіон Штеффі Граф
  • Тойфельсберг з прослуховувальним пристроєм армії США
  • Вілла Вальтера
  • Будинок Вальтера Ратенау
  • Берлінський інститут перспективних досліджень
Релігійні будівлі
  • Католицький костел Святого Карла Борромео
  • Євангельська церква Груневальда
Дипломатичні місії

Посольства країн розташовані в Груневальді:

  • Афганістан
  • Азербайджан
  • Кот-д'Івуар
  • Катар
  • Кувейт
  • Лаос
  • Північна Македонія
  • Польща (тимчасово)
  • Сербія
  • Косово

Транспорт

Станція Груневальд

Станцію Груневальд обслуговує лінія міської залізниці S7. Ця лінія сполучає Аренсфельде, історичний центр та західну частину Берліна з Потсдамом.

На східному кінці району, від Ратенауплац, починається Курфюрстендамм, який звідси прямує через весь Сіті-Вест і закінчується на Брайтшайдплац, біля меморіальної церкви кайзера Вільгельма в Шарлоттенбурзі. Також від Ратенауплац відходить автострада A 100.

Автомагістраль AVUS, яка пролягає від міського кільця на розв'язці Функтурм до Іспанської алеї в Ніколасзе, а потім як A 115 до Берлінського кільця (A 10), прямує паралельно коліям міської залізниці (S-Bahn) на захід. AVUS є основним сполученням для приватного транспорту між центром Берліна та житловими передмістями навколо Гроссер-Ванзе та Потсдама. Відкрита у 1921 році, це була перша у світі автомагістраль. Вона розділяє район Груневальд на дві половини: житловий район Груневальд на сході та майже безлюдний однойменний ліс Грунвальд на заході. На літніх Олімпійських іграх 1936 року вздовж AVUS проходили як марафонська траса, так і траса шосейних велогонок.

Персоналії

Світлини

Література

  • Helga Gläser, Karl-Heinz Metzger u. a.: 100 Jahre Villenkolonie Grunewald 1889—1989. Bezirksamt Wilmersdorf (Hg.), 1988
  • Reinhard Milferstädt: Die Villenkolonie Grunewald. Entstehung und Entwicklung eines großbürgerlichen Wohnquartiers im 19. Jahrhundert. TU Braunschweig
  • Herbert Siebert: Berlin-Grunewald: Ein Heimatbuch. Berlin 1930
  • Maria Berning, Michael Braum, Engelbert Lütke Daldrup, Klaus-Dieter Schulz:Berliner Wohnquartiere: Ein Führer durch 60 Siedlungen in Ost und West. Reimer Verlag, Berlin 2003. ISBN 978-3-496-01260-3

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).