Ґризма
Ґризма — комбінація призми та дифракційної ґратки, розташованих таким чином, що світло з вибраною центральною довжиною хвилі проходить прямо крізь неї[1]. Перевага такої схеми полягає в тому, що одну й ту саму камеру можна використовувати як для знімання зображень (без ґризми), так і для спектроскопії (з ґризмою), не переміщуючи її.
Історія
Дифракційну призму вперше описали 1973 року Айра Спрейг Бовен та Артур Воган у праці з викладом експерименту із застосуванням «необ'єктивної ґратки» в збіжному пучку телескопа, що дало змогу істотно зменшити його позаосьові аберації[2]. У 1997 році цей оптичний вузол запатентували Чунгте В. Чен та Ернест В. Госсетт (патент № 5,652,681). Сама назва у «ґризма» (англ. grism) утворилася в результаті злиття слів «ґратка» (англ. grating) та «призма» (англ. prism)[3].
Використання
Ґризми встановлюють у вже сколімований пучок світла камери, завдяки чому вони утворюють диспергований спектр, центрований відносно положення об'єкта в полі зору камери[4].
Роздільна здатність ґризми пропорційна тангенсу кута заломлення призми подібно до того, як роздільна здатність дифракційних ґраток пропорційна куту між напрямком падіння світла та нормаллю до ґратки. Система вимірювання диспергованого хвильового фронту (як частина інструмента NIRCam) на космічному телескопі Джеймса Вебба використовує саме ґризми. Ця система дає змогу здійснювати грубе узгодження довжини оптичного шляху між різними сегментами головного дзеркала[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Palmer, C., & Loewen, E. G. (2005). Diffraction Grating Handbook Newport Corporation 2005, p.265 Retrieved 2025-07-14
- ↑ Ira Bowen et Arthur H. Vaughan, Jr. Publications of the Astronomical Society of the Pacific, The University of Chicago Press, 1973, p. 174—176 (DOI 10.1086/129428, JSTOR 40675355) Retrieved 2025-07-14
- ↑ US5652681A, Chen, Chungte W. & Gossett, Ernest W., "Grism (grating-prism combination)", issued 1997-07-29 Retrieved 2025-07-14
- ↑ Grism developments for space- and ground-based astronomy. spie.org. Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Greene, Thomas P. та ін. (2016). Slitless spectroscopy with the James Webb Space Telescope Near-Infrared Camera (JWST NIRCam). У MacEwen, Howard A; Fazio, Giovanni G; Lystrup, Makenzie; Batalha, Natalie; Siegler, Nicholas; Tong, Edward C (ред.). Space Telescopes and Instrumentation 2016: Optical, Infrared, and Millimeter Wave. Proceedings of the SPIE. Т. 9904. с. 99040E. arXiv:1606.04161. Bibcode:2016SPIE.9904E..0EG. doi:10.1117/12.2231347. ISBN 978-1-5106-0187-1. S2CID 119271990.Retrieved 2025-07-14
Література
- Kitchin, C. R. (27 липня 2020). Astrophysical Techniques (англ.) (вид. 7). Seventh edition. | Boca Raton : CRC Press, 2020.: CRC Press. doi:10.1201/9780429491139. ISBN 978-0-429-49113-9.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - The Near Infrared Camera and Multi-Object Spectrometer includes a grism http://www.stsci.edu/hst/nicmos/design/grisms
- Deen, Casey P.; Gully-Santiago, Michael; Wang, Weisong; Pozderac, Jasmina; Mar, Douglas J.; Jaffe, Daniel T. (8 травня 2017). A Grism Design Review and the As-Built Performance of the Silicon Grisms for JWST-NIRCam. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 129 (976). arXiv:1611.09923. doi:10.1088/1538-3873/129/976/065004. ISSN 0004-6280. A review of grism design for astronomy.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).