Гошко Микола Михайлович
| Микола Михайлович Гошко | |
|---|---|
 Сотник (гауптман) Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1890 с. Старичі, тепер Новояворівська міська громада, Львівська область |
| Смерть | 14 квітня 1941 Львів |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Терезіанська академія |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УГА |
| Командування | |
| військовий комендант міст Стрий та Станиславів | |
Микола Михайлович Гошко (1890, с. Старичі, тепер Новояворівська міська громада, Львівська область — 14 квітня 1941, Львів) — сотник УГА, військовий комендант міст Стрий і Станиславів (нині Івано-Франківськ) часів ЗУНР. Заарештований більшовиками і засуджений до розстрілу в процесі 59-ти. Його син Володимир був повітовим провідником ОУН Брідщини[1].
Життєпис
Народився в 1890 р. у селі Стариська (тепер — Старичі) на Яворівщині у звичайній селянській родині Михайла Гошка та Євдокії Яцишин.
Навчався в Яворівській школі, а з 1907 року — у державній чоловічій учительській семінарії у Львові, яку закінчив 1912 року.
Випускник Терезіанської військової академії у місті Віннер-Нойштадт.
Військова служба
Був учасником Першої світової війни. Чотири військові нагороди, зокрема хрест «За військові заслуги» та дві медалі «За хоробрість»
Діяльність у період ЗУНР
26 грудня 1918 року Микола Гошко обійняв посаду військового коменданта Стрия. Під його командуванням знаходився Вартівничий курінь, складений з чотирьох сотень стрільців, безпосереднім командиром яких був П. Яцишин.
Гошко потрапив до польського полону, коли польські війська зайняли місто. Перебував у таборі, розташованому у селі Стшалково в Західній Польщі.
Діяльність у міжвоєнний період
Жив у м. Бродах на вул. Бузовій. Працював урядником у Скарбовому уряді.
Процес 59
6 серпня 1940 р. Миколу Гошка було заарештовано у селі Зимна Вода поблизу Львова за підозрою в намірі перейти кордон. Згодом його засудили на «процесі 59-ти» 18 січня 1941 р. за статтею 54-2 Кримінального кодексу УРСР до розстрілу. 14 квітня 1941 р. смертний вирок було виконано. Місце поховання не відоме.
Примітки
- ↑ Мороз В., Шпіцер В. Провідник Володимир Тимчій-«Лопатинський»; Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С. 10.
Посилання
- Микола Ґошко — військовий комендант Стрия [Архівовано 19 травня 2019 у Wayback Machine.]
- У Стрию вшанували Миколу Гошка
- У Стрию зняли фільм про коменданта міста часів ЗУНР [Архівовано 24 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).