Ґото (Нагасакі)

**Ґото**
Ґото
	Прапор
32°41′44″ пн. ш. 128°50′27″ сх. д. / 32.69556° пн. ш. 128.84083° сх. д.
Країна	Японія
Регіон	Кюсю
Префектура	Нагасакі
Код	42211-8
Площа	420,85 км²;
Населення	39 500 осіб; (Станом на 1 серпня 2011)
Густота	93,9 осіб/км²
Зв'язок	Офіційна сторінка
	Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple
	п; о; р; • проєкт

Ґото́ (яп. 五島市, ごとうし, МФА: [gotoː ɕi̥]^?) — місто в Японії, в префектурі Нагасакі. Отримало статус міста 2004 року. Площа становить 420,85 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 39 500 осіб, густота населення — 93,9 осіб/км².

Історія

У середньовіччі архіпелаг Ґото був осередком японських піратів. У 15 столітті заможні пірати перетворилися на регіональних володарів, отримавши статус самураїв. У другій половині 16 столітті острови Ґото відвідали єзуїтські місіонери, які навернули у християнство місцевих самураїв та значну частину населення. Остров'яни зберігали відданість своїй новій вірі навіть у період гонінь 17 — 19 століття.

У 1603–1871 роках містечко Фукуе, складова сучасного міста Ґото, було центром автономного уділу Фукуе. Цей уділ належав самурайському роду Ґото, який мав піратське походження.

Ґото отримало статус міста 1 серпня 2004 року^[2].

Примітки

↑ Інститут географії Японії. 2010.10.1
↑ Хіґашіде М. Історія міст префектури Нагасакі. Адміністративний поділ Японії. (японською) . Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 20 вересня 2012. [Архівовано 2013-08-09 у Wayback Machine.]

Джерела та література

(яп.) Ґото (Нагасакі) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Нагасакі (42). — Токіо: Кадокава шьотен, 1987.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґото (Нагасакі)

(яп.) http://www.city.goto.nagasaki.jp/ [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[ІГЯ-1] Інститут географії Японії. 2010.10.1

[2] Хіґашіде М. Історія міст префектури Нагасакі. Адміністративний поділ Японії. (японською) . Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 20 вересня 2012. [Архівовано 2013-08-09 у Wayback Machine.]

[1]

[2]