Ґонта Дмитро

Дмитро Ґонта
Народження	1900 Катеринославщина
Смерть	1959 м. Філадельфія, Пенсільванія, США
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Роки служби	1918 —1921
Звання	Сотник Армії УНР
Командування	командир 2-ї батареї полку Чорних запорожців
Війни / битви	Українсько-радянська війна
Нагороди

Ґо́нта Дмитро́ (нар. 1, жовтня 1897 в Катеринославі — пом. 1957, м. Філадельфія, Пенсільванія, США) — командир 2-ї батареї полку Чорних запорожців, сотник Армії УНР, бандурист.

Дмитро Ґонта брав активну участь у визвольних змаганнях 1918—1921 роках. У 1918—1919 роках ад'ютант отамана Юхима Божка, з яким активно формував «Запорізьку Січ» на Катеринославщині. Після розформування «Січі» в полк «Чорних Запорожців» Петра Дяченка, командував кінною батареєю полку «Чорних Запорожців»^[1].

Вивчав гру на бандурі в кобзаря Антіна Митяя, та пізніше у Костя Місевича. У 1925 році разом з Костем Місевичем та Данилом Щербиною виступав у Народному домі Львова. У 1930-х рр.

Виступав у міжвоєнний період по Галичині та Польщі у складі тріо бандуристів разом із К. Місевичем та Д. Щербиною. Чимало зробив для популяризування бандури у Галичині та на Волині. Автор пісні «На чужині» («Лети, моя думо», слова Романа Купчинського). Розмальовував церкви у с. Курилівка та с. Буців біля Перемишля.

Під час німецької окупації 1943 року був засланий до концтабору Дахау. 29 квітня 1945 звільнений американцями. Після війни опинився в Мюнхені, а потім поселився у місті Філадельфія, США^[2].

• Ґонта Дмитро. «На панцирнику „Хортиця“» // «Істор. календар-альм. Червоної калини на 1932 р.» — Л., 1931;. [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Ґонта Дмитро. «Бандурист Кость Місевич» // «Київ», Філадельфія, 1955, № 6, листопад-грудень.

• нн. Володимир Юркевич — визначний бандурист. // ж. «Бандура». — № 9/10. — 1984
• Самчук Улас. Живі струни. Бандура і бандуристи. — Детройт, 1976. [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.

• Холодний Яр. Історичний клуб^{[недоступне посилання з серпня 2019]}