YaChudo

Гомер (Біблія)

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Гомер
БатькоЯфет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриТирас, Тувал, Яван, Мадай, Маґоґ і Мешех Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиРіфат[2], Тоґарма[2] і Аскеназ[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стародавні біблійні народи

Го́мер (івр. גֹּמֶר, МФА: [ˈɡomeʁ]), Ґомер (не вживається в основних українських перекладах Біблії) — старший син Яфета, онук Ноя.

Мав трьох синів: Аскеназ, Ріфат, Тоґарма. (Бут. 10:3; 1 Пар 1:5,6).

Народ, що виник від Гомера ототожнюють з кімерійцями українського степу й лісостепу, що займав країну між Волгою й Дунаєм приблизно у 900—680 роках до Р. Х.. Кімерійці прийшли у чорноморсько-каспійські степи зі степів Центральної Азії. Їх у свою чергу ототожнюють з племенами зрубною культури (частина дослідників вказують на катакомбну культуру). З 750 року кімерійці були відтиснені скіфами у Західну Грузію й у Подунав'я. Асирійські клинописи свідчать про них під назвою гімірра з 714 року до Р. Х.. У пророка Ісайї (33:18-19, 36:1) й Єремії згадується страшний народ з півночі з незрозумілою мовою. Після того як гімірра були розбиті асисійським царем Асархаддоном, вони пішли у Малу Азію, де знищили державу лідійського царя Гігеса. Гіммірра осівся у Каппадокії.[3][4]

Таким чином, Ґомер асоціюється з кімерійцями, індоєвропейським народом Північного Причорномор'я, а його сини: Ашкеназ (регійці, германці), Рифат (пафлагонці, савромати), Тоґарма (таври, савіри, булгари, вірмени, грузини, народи Дагестану, оногури та інші). Частина дослідників вважають курдів (частково) нащадками кімерійців.

Примітки

  1. ↑ 2 // בראשית — 0500.
  2. ↑ а б в 3 // בראשית — 0500.
  3. ↑ Глава 5. Библия о киммерийцах - РУССКАЯ ИСТОРИЯ. rus-istoria.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 9 березня 2019.
  4. ↑ trueview (12 листопада 2012). Киммерийцы. TrueView. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 9 березня 2019.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).