Ґол Д. Роджер

Ґол Д. Роджер (яп. ゴール・D・ロジャー, Gōru Dī Rojā), також відомий як Ґолд Роджер (яп. ゴールド・ロジャー, Gōrudo Rojā), — легендарний пірат, відомий як Король Піратів. Він був капітаном Піратів Роджера і власником легендарного скарбу «One Piece». Ґол Д. Роджер — біологічний батько Ейса.

Роджер уславився тим, що зробив те, що ніхто не вважав можливим — підкорив Ґранд-Лайн і накопичив величезне багатство, хоча знав, що незабаром помре від невиліковної хвороби. Він розпустив свій екіпаж перед тим, як здатися владі й піти на страту. Світовий уряд мав намір публічно стратити Роджера, щоб залякати піратів, але його останні слова справили протилежний ефект: він оголосив, що кожен, хто зможе знайти його скарб, може забрати його собі.

Кажуть, що Роджер був безстрашним: за словами очевидців його страти, він навіть трохи посміхнувся перед смертю. У кожній сцені, де він з'являється в минулому, Роджер зображений усміхненим.

Люди, які знали Роджера, часто зауважували, що його вдача була схожа на вдачу Луффі. Це найяскравіше проявилося, коли він зустрів Рейлі й запропонував йому приєднатися до екіпажу, попри те що не мав жодного уявлення, наскільки той сильний чи яку роль відіграватиме на кораблі. Хоча вдача його сина Ейса відрізнялася від батьківської,^[1] Ейс і Роджер були схожі в тому, що жоден з них ніколи не відступав перед супротивником. Манкі Д. Ґарп казав, що Роджер ніколи не тікав, якщо це означало залишити свій екіпаж без захисту.

Роджер швидко впадав у гнів і міг помститися навіть за незначну образу, завдану його команді, хай би якою дрібною вона була. Ґарп стверджував, що розлючений Роджер міг бути жорстоким, егоїстичним і нестримним, але його вчинки завжди були чесними й справедливими, і саме тому йому пощастило вижити й стати Королем Піратів, попри вкрай необачну вдачу.^[2] Хоча це майже не показано на екрані, він міг бути безжальним ворогом, коли гнівався: про це свідчить те, що він особисто вбив усіх членів екіпажу Скварда з невідомих причин. Водночас він мав звичку насміхатися з ворогів — розгромивши загін морської піхоти, він наказав їм привести Ґарпа або Сенґоку.^[3] Він щиро радів нагоді позмагатися із сильними суперниками: так, він особисто вирушив разом із Рейлі й Скоппером Ґабаном на прю проти самого Кодзукі Одена. Коли він знову зустрівся з Білобородим через тривалий час, то радісно та невимушено привітав свого давнього суперника.

Попри горду й агресивну вдачу, Роджер уклонявся Білобородому та Одену, коли просив самурая приєднатися до його екіпажу, і запропонував увесь скарб і припаси, здобуті в Білобородого, в обмін на службу Одена. Він також залюбки ділився своїми мріями з іншими й зустрічав суперників зі щирим захопленням.

Роджер мав слабкість до дітей: відомо, що він тішив маленьку Хійорі, коли та була дитиною. Він також вважав, що новонароджена дитина не повинна відповідати за гріхи батьків, тому попросив Ґарпа захистити його ще ненароджену дитину, аби її не вбили через спорідненість із ним.

Роджера вважали наймогутнішою людиною за всю історію. Його сила була нездоланною. Як Король Піратів, Роджер зберігав найвищий статус серед усіх піратів світу навіть після смерті — про це свідчить неймовірна винагорода, призначена за нього перед стратою: 5 564 800 000 белі, найбільша за всю задокументовану історію піратства.^[4]

Відомо лише про кількох людей, які могли зрівнятися з Роджером у бою: легендарний «герой морської піхоти» Манкі Д. Ґарп, який, за словами оповідачів, неодноразово заганяв Роджера у глухий кут ще до його здачі владі,^[5] та головний піратський суперник Роджера — Білобородий,^[6] власник наймогутнішого диявольського плоду типу Парамеція, якого називали «Найсильнішою людиною світу» ще за життя Роджера. Ще одним відомим суперником Роджера вважають Рокса Д. Ксебека — його першого й найстрашнішого супротивника, страшнішого навіть за майбутнього Білобородого: аби остаточно перемогти Рокса, знадобилися спільні зусилля Роджера й Ґарпа. Інші приклади сили Роджера включають бій на рівних із Шікі, який командував найбільшим піратським флотом свого часу, і одноосібну перемогу над арміями кількох країн. Навіть такі могутні воїни, як Кодзукі Оден, порівнювали присутність Роджера з присутністю дикого звіра.^[7]

Роджер умів розбирати символи на загадкових кам'яних табличках — понеґліфах. Однак, на відміну від учених Охари, які покладалися на свій інтелект для вивчення понеґліфів, він не міг «читати» їх у точному сенсі: за словами Рейлі, Роджер міг тлумачити понеґліфи, бо мав здатність «чути голос усіх речей».

Роджер також мав надзвичайну витривалість і життєву силу, навіть коли його виснажувала невиліковна хвороба. За медичної допомоги Крокуса йому вдалося підкорити Ґранд-Лайн. Він навіть зумів витримати три дні й три ночі бою проти Білобородого, який завершився внічию.

Роджер був надзвичайно вправним фехтувальником — про це свідчить те, що він переміг легендарного самурая-мечника Одена одним ударом. Він також міг на рівних битися проти Мурокумоґірі — зброї Білобородого, породжуючи потужну ударну хвилю, яка рознесла все на острові, а також зачепила «Мобі Дік» біля берега.^[7]

Роджер був одним із чотирьох людей, здатних розуміти Морських Королів — інші троє: Луффі, Сірахоші й Кодзукі Оден. Він також був одним із чотирьох, хто розумів мову Зуніші — гігантського слона, що носить острів на спині; інші троє — Луффі, Кодзукі Оден і Момоносуке.

Крім того, на відміну від більшості наймогутніших людей світу, Роджер не мав сили диявольського плоду.^[8]

Роджер володів Хакі Завойовника, яке проявилося під час його сутички з іншим носієм цього Хакі — Едвардом Ньюґейтом. Їхнє зіткнення створило ефект, схожий на удар блискавки, і породило потужний вибух, що прокотився островом, де вони перебували, і відкинув «Мобі Дік», навколишні дерева, хмари й людей. Що важливіше, Роджер був одним із небагатьох, хто вмів «вкладати» Хакі Завойовника у свої атаки, експоненційно посилюючи їх — його меч випромінював струми енергії, схожі на блискавку, і вражав Едварда Ньюґейта навіть без фізичного контакту, тобто через накладення Хакі.^[7][9]

Роджер також досконало володів Хакі Озброєння, не поступаючись у цьому Едварду Ньюґейту. Він міг покривати зброю — зокрема свою шаблю — цим Хакі, роблячи її твердішою, і виділяти потік чорної, мов полум'я, енергії такого ж розміру, що й він сам, з клинка, здатний протистояти Мурокумоґірі — одному з дванадцяти найвищих мейто. Доказом його майстерності є навіть перемога над Кодзукі Оденом, який сам був видатним майстром Хакі Озброєння.^[7]

Роджер довів своє володіння Хакі Озброєння до рівня, коли міг вивільняти його на невелику відстань, використовуючи шаблю — у сутичці з Едвардом Ньюґейтом це породило гігантську ударну хвилю, що прокотилася всім островом, хоча їхня зброя фізично не торкалася одна одної.^[7]

Головною зброєю Роджера була невелика шабля з вигнутим клинком під назвою «Ейс» — один із дванадцяти мейто найвищого ґатунку. Він користувався нею щонайменше до інциденту в Ґод Веллі, і, як відомо, зберігав її до кінця свого піратського шляху. Під час Едд Вар Роджер, як бачили, тримав кремінний пістолет у правій руці та «Ейс» у лівій.

Ґол Д. Роджер народився в Лоґтауні. За словами Манкі Д. Ґарпа, Роджер зростав у важких умовах, через що розвинув сильний страх втратити близьких людей. Через деякий час у юності він зустрів Сілверза Рейлі й був вражений його кораблем. Однак Рейлі пояснив, що вкрав корабель, аби мати де жити, бо його домівка згоріла. Сприйнявши цю зустріч як знак долі, Роджер запропонував Рейлі приєднатися до нього. Так Роджер став капітаном Піратів Роджера й займався піратством, здобуваючи славу протягом кількох десятиліть.

Роджер і його екіпаж вирушили в Новий світ, де Роджеру вдалося пробратися на територію Шарлотти Лінлін у Тотто-Ленді й скопіювати текст із Дорожнього Понеґліфа. 39 років тому він і його екіпаж дісталися острова Лоудстар — останнього острова, на який вказував Лоґ Поуз. Роджер знав, що справжній кінцевий острів лежить далі, а Дорожні Понеґліфи містять дані про його розташування; однак сам він не міг прочитати скопійований текст.

Приблизно 38 років тому Роджер і його суперник, віцеадмірал Ґарп, уклали тимчасовий союз проти Піратів Рокс, що призвело до битви, у якій зійшлися Едвард Ньюґейт, Шарлотта Лінлін, Кайдо та капітан Рокс Д. Ксебек. Битва завершилася розпадом екіпажу Рокс, і відтоді Рокса Д. Ксебека вважають першим і найсильнішим суперником Роджера.

30 років тому Роджер прочитав у газеті, що самурай із Країни Вано приєднався до Піратів Білобородого, що зацікавило Роджера в особистій зустрічі з ним.

28 років тому в Роджера виявили невиліковну хворобу. Він вирішив вирушити у свою останню подорож Ґранд-Лайном разом з екіпажем. Діставшись маяка на Реверс-Маунтин біля входу в Ґранд-Лайн, він найняв Крокуса лікарем, щоб той підтримував його життя до завершення останньої подорожі.

27 років тому, коли Шікі дізнався, що Роджер віднайшов Стародавню зброю, він запропонував Роджеру союз і забуття давніх суперечностей між ними. Роджер відмовився, попри те що один з його підопічних радив прийняти пропозицію Шікі. Ця сутичка стала відомою як Едд Вар.^[10]

Приблизно рік по тому Роджер і його екіпаж жорстоко розгромили загін морської піхоти, здійнявши переполох, який привернув увагу Піратів Білобородого. Екіпаж Роджера вирушив їм назустріч і зустрівся з Оденом. Роджер швидко здолав Одена, перш ніж зійтися в двобої з Білобородим, і сутичка між екіпажами тривала три дні й три ночі, поки не переросла в обмін подарунками. Роджер розповів Білобородому й Одену про свою мету — дістатися останнього острова Ґранд-Лайну. Тоді Роджер попросив Одена приєднатися до його екіпажу на рік, щоб розшифрувати Дорожні Понеґліфи. Оден погодився, і він, його дружина Токі та діти Момоносуке й Хійорі вирушили в плавання разом із Роджером. Інуараші та Некомамуші таємно пішли за ними слідом.

Разом з Оденом Роджер і його екіпаж допливли до кінця й розкрили правду про Століття Порожнечі, Стародавню зброю та Волю літери D., а також знайшли скарб Джой Боя — острів, який назвали Лаф Тейл через історію Джой Боя. Після цього Роджера у світі почали називати Королем Піратів. Через це численні пірати й військові сили прагнули знищити Роджера й заволодіти його скарбом. Згодом Роджер вирішив розпустити свій екіпаж, першим залишивши його сам.

Перед смертю Роджер востаннє зустрівся з Білобородим, розповівши йому про прізвисько, яке дав йому уряд, — Ґолд Роджер, — і таємницю Волі літери D. Роджер запропонував розповісти Білобородому, як дістатися Лаф Тейл, але той відмовився через відсутність інтересу.

Перед стратою Роджер промовив свої останні слова, які надихнули всіх піратів вирушити на пошуки його легендарного скарбу — «One Piece».

Останні слова Роджера сколихнули весь світ і започаткували «Велику еру піратів», яку дехто називає «Епохою мрій».

Через двадцять два роки після страти Роджера, коли Білобородий був при смерті, він розкрив світові, що скарб Роджера «One Piece» справді існує, підкресливши наслідки, які матиме його відкриття. Це поклало початок новій ері піратства, породженій легендарним скарбом Роджера.

Усіх чоловіків і жінок, які мали стосунок до Роджера, наказали стратити. Крім того, Світовий уряд віддав наказ про масштабну облаву й, можливо, масове винищення, щоб знищити будь-які сліди можливих нащадків Роджера. Вижили лише його кохана Портгас Д. Руж і колишні члени його екіпажу, які розійшлися власними шляхами після його смерті. Кров Роджера пережила його смерть завдяки синові — Ейсу.

Волю Роджера успадкував і передав далі своїми останніми словами Білобородий, започаткувавши «Нову еру піратів».

• Після своєї страти пірат Олів'є Левассер нібито кинув із ешафота в натовп криптограму, сказавши, що коли хтось розгадає повідомлення, скарб дістанеться йому — цей скарб досі не знайдено. Це, ймовірно, частково надихнуло легендарну передсмертну промову Роджера, адже сам Роджер залишив повідомлення про пошук свого скарбу, а понеґліфи так само є частиною величезної криптограми, що веде до кінця Ґранд-Лайну.
• Ще одним можливим прототипом Роджера є Генрі Еврі. 1695 року Еврі здійснив те, що назвали найприбутковішим піратським нальотом усіх часів, захопивши величезний скарб, оцінюваний у понад 600 000 доларів (близько 400 мільйонів доларів у сучасному еквіваленті), ставши найбагатшим піратом світу й здобувши прізвисько «Король Піратів». Попри те що на нього полювали по всьому світу й за нього призначили найбільшу на той час винагороду в історії (1000 фунтів, приблизно 700 000 доларів сьогодні), Еврі зник зі своїм скарбом у Карибському морі (яке тоді називали Новим Світом). Кажуть, що він вплинув на наступне покоління піратів, зокрема на Чорну Бороду, Бартолом'ю Робертса, Каліко Джека, Семюел Белламі та Едвард Лоу, які на той момент іще були дітьми.