YaChudo

Гели

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Гели
Гал Грейне (An Gal Gréine), традиційний гельський символ, що вперше згадується у Фенійському циклі
СамоназваGàidheal
Мапа розселення
 Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонІрландія Ірландія
Шотландія Шотландія
Кількістьблизько 150 000 (перепис 2001 р.)[1]
Расаєвропеоїди
Близькі донормани Ірландії, Нордські ґели
Входить доірландці, шотландці
Моваірландська, гельська, менська; (не гельські - англійська, шотландська рівнинна)
Релігіяірландська міфологія, нерелігійність, християнство
Британські острови у 5 ст. Кольорам відповідають території, де переважають:

Ге́ли (ірл. Gaeil, англ. Gaels), гойдели (англ. Goidels, шотл. гел. Gàidheal) або гайлендери (англ. (Scottish) Highlanders «шотландські горці, жителі Шотландського нагір'я» — Scottish Highland, від англ. high land «висока земля, височина») — носії однієї з гойдельських мов: ірландської, шотландсько-гельської чи менської. Кельтський народ, що заселює північний захід Шотландії й Гебридські острови.

Гельська мова виникла в ірландців й поширилася згодом на шотландців та мешканців острова Мен. Сьогодні гойдельські мови в більшості витіснила англійська[2], тож термін «гели» вживають щодо сучасних кельтів — ірландців та шотландців[3] — незалежно від мови спілкування.

гойдельська мова є однією з двох гілок кельтських мов, іншою є бритська.

Походження

Скота та гойдель глас у дорозі з Єгипту. З XV ст. літопис «Скотіхронік».

Від другої половини I тисячоліття до н. е. гели були пов'язані з історією племен аварців, каспіїв, легів, утіїв.

У своїй власному епосі, що міститься серед середньовічних творів, таких як «Книга захоплення Ірландії», простежується походження гелів до однойменного предка з іменем Гойдель Гласа. Він описується як скіфський князь (онук Феніуса Фарсаїда), з яким вважають пов'язане створення гаельських мов. Мати Гойделя називають Скотою, яка описується як єгипетська принцеса (деякі сучасні письменники її асоціюють з Мерітатеною). Гели зображені кочівниками з одного місця на інше сотні років; вони проводять час у Єгипті, на Криті, у Скіфії, на Каспійському морі та Ґетулії, перш ніж приїхати до Іберії, де їхній король Бреоган заснував Галісію[4].

Потім, гели припливли на острів Ірландію через Галицію відомі як мілезійці, сини Міля Іспанця[4]. Гели чудодійно боролися з Туатою Да Дананом, богами, які тоді населяли Ірландію. Еріу, богиня землі, обіцяла гелам, що Ірландія буде належати їм доти, доки вони пам'ятатимуть її. Вони погодились, і їхній бард Амергін вимовляв заклинання, відоме як «Пісня Амергіна». Ці дві групи погоджуються розділити між собою Ірландію: гели завойовують вищий світ, а Туат Де Данан — нижчий світ (Кельтский світ).

Прогрес у дослідженнях ДНК виявив деякі підказки про походження гелів (які пов'язані з батьківським R-L21)[5]. Гаплогрупа R виникла 26 800 років тому в Центральній Азії під час останнього льодовикового періоду. Відгалуження гілки R1b було порушено палеолітом, а його похідну R-M269, знайдену в Понтійсько-каспійському степу, відносять до енеоліту (Курганна гіпотеза отожнює з прото-індоєвропейцями та праіндоєвропейською мовою)[5]. Спочатку мандруючи в Європу 7000 років тому, індоєвропейці розвивали бронзове знаряддя й одомашнювали коней під час завоювання Старої Європи та розповсюдження їхніх родів[5]. Після того, субклад R-L51 заснував Унетицьку археологічну культуру, похідну від R-L21, що перемістилася на Захід, прибувши на терени бритів (кельтських британців) 2100 року до н. е. та на острів Ірландію 2000 р. до н. е., і ставши гельським народом[5].

Етнонім

Слово «гаель» (гели) в друкованій літературі англійською мовою з'являється у 1770-х роках[6], замінивши стародавнє слово «гателік» (англ. Gathelik), що підтверджується в 1596 р.[6] як «гаель» (англ. Gael), зі значенням — «учасник гельської раси», і вперше підтверджене в друкованому вигляді в 1810 р.[7]. Врешті назва випливає з давньоірландського слова (Goídel), що офіційно публікується сьогодні ірландською (Gaedheal), менською (Gael) та шотландсько-гаельською (Gàidheal). На початку формування сучасного ірландського слова «Gaelic» і «Gael», що записували як «Gaoidhealg», «Gaoidheal»[8]. Більш старовинний термін «гойделз» (Goidels) став використовуватися завдяки роботі Едварда Льюїда, де йшлося про зв'язок між кельтськими мовами (з гельськими мовами — «Q-кельтська»). Цей термін (Q-Celtic) ще більше популяризував у академії Джон Ріс; перший професор кельтології в Оксфордському університеті; завдяки своїй праці «Кельтська Британія» («Celtic Britain», 1882)[9].

На думку вченого Джона Т. Коха у праці «Кельтська культура» видання «Історична енциклопедія» (Celtic Culture: A Historical Encyclopedia), слово (Guoidel) було запозичене з примітивної валлійської, що стало пізніше валлійським терміном зі значенням «лісові люди», «дикі люди» або ще пізніше «воїни»[8]. Воно було записане в Книзі Ландаф.

Див. також

Примітки

  1. ↑ (англ.)General Register Office, Scotland's Census 2001, Gaelic Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2008. [Архівовано 2008-09-11 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Лисак Наталя. Мовна ситуація і мовна політика в Республіці Ірландія та Північній Ірландії. - К. : Всесвіт, 2008. — №9/10. — С. 123-131. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  3. ↑ Шотландська мова має понад 400 слів для опису снігу.//Чудова мова, 2016-01-05. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  4. ↑ а б Did the Irish Come from Spain?. History Ireland. Осінь 2001. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 16 червня 2018.
  5. ↑ а б в г (англ.)Haplogroup R1b (Y-DNA). Eupedia. 26 січня 2015. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 16 червня 2018.
  6. ↑ а б (англ.)Gaelic. Online Etymology Dictionary. 6 листопада 2012. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 16 червня 2018.
  7. ↑ (англ.)Gael. Online Etymology Dictionary. 6 листопада 2012. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 16 червня 2018.
  8. ↑ а б Koch, 2004, p. 775.
  9. ↑ (англ.)Goidel. Oxford English Dictionary. Грудень 1989. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 14 квітня 2010. [Архівовано 2020-06-07 у Wayback Machine.].

Джерела

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).