Ґао Паньлун

Ґао Паньлун
Ім'я при народженні	高攀龍
Прізвисько	景逸先生
Псевдо	Ґао Юньцун, Ґао Цуньчжи, Цзін-ї.
Народився	13 серпня 1562 м. Усі провінції Цзянсу
Помер	14 квітня 1626 (63 роки) ·самогубство
Громадянство	Династія Мін
Національність	китаєць
Діяльність	політик
Науковий ступінь	цзіньши[1]
Знання мов	класична китайська і стара мандаринськаd
Членство	Дунліньська партія
Magnum opus	Q99691012?
Конфесія	неоконфуціанство
Діти	Gao Shirud[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Ґао Паньлун (*13 серпня 1562 — †14 квітня 1626) — китайський політик, філософ-неоконфуціанець часів династії Мін, очільник академії Дунлінь (Дунлінь шуюань) і дунліньської школи (Дунлінь-сюепай) у 1612–1626 роках.

Здобув вище вчене звання цзіньши у 1589 році, перебував на державній службі до 1595 року. У 1593 був знижений на посаді і відправлений у далеку провінцію. У 1612 році очолює школу Дунлінь, яка виступала за негайні реформи у державі. У 1621 році Ґао Паньлун був покликаний до двору і потім отримав низку високих посад, зокрема головного цензора. У 1625 році його було звільнено. У 1626 році під загрозою арешту він наклав на себе руки. У 1629 році Ґао Паньлуна було реабілітовано.

У поглядах Ґао Паньлуна найбільш яскраво відобразилася загальна тенденція дуньліньської школи до узгодження внутрішньої свободи особистості з нормами суспільного життя шляхом відмови від визнаного попередниками неоконфуціанства (особливо чжусіанства) дуалізму метафізичної «абсолютно доброї» «корінної» природи людини та його фізичної «пневменної» природи, пройнятої як добром, так і злом.

• Taylor R.L. Meditation in Ming Neo-Confucianism: Kao P`an-lung`s Writing on Quiet-Sitting // JCP. 1979. Vol. 6. № 2. Р. 149–182

1. ↑ ^{а б} China Biographical Database