YaChudo

Гавар (місто)

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Гавар
вірм. Գավառ
герб
Околиці міста
Околиці міста
Околиці міста
Основні дані
40°22′00″ пн. ш. 45°08′00″ сх. д. / 40.36667° пн. ш. 45.13333° сх. д.
КраїнаВірменія Вірменія
РегіонГегаркунік
Столиця дляҐегаркунік Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1830 Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус міста1850
Площа7 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення36 400 (2008)
Висота НРМ1982 ± 1 м Редагувати інформацію у Вікіданих
ВодоймаГаварагет Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мовавірменська Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиНоворосійськ (листопад 2009)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код+374 (264)
Номери автомобілів02 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames616599
OSMr8896914  ·R
Поштові індекси1201-1205
Міська влада
Вебсайтwww.gavariqaghaqapetaran.am
Мапа

CMNS: Гавар у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Гавар. Карта розташування: Вірменія
Гавар
Гавар
Гавар (Вірменія)

Гава́р або Ґава́р (вірм. Գավառ [gavař]) — місто у Вірменії, адміністративний центр та найбільше місто марзу (області) Гегаркунік. Розташований на річці Гаварагет за 8 км від її впадіння в озеро Севан та за 98 км на північний схід від Єревана.

Історія

У межах міста Гавара збереглися залишки циклопічної фортеці, присвяченій богу Халді часів Араратського царства (Урарту). На місці Гавара здавна існувало село Кавар, зруйноване в 1736 р. Надір-шахом. після турецької війни 1828—29 рр. сюди переселилися вірмени з міста Баязета в історичній Західній Вірменії. У 1850 р. при утворенні Ериванської губернії село Кавар було зведено на ступінь повітового міста і перейменовано в Ново-Баязет. У центрі міста можна оглянути хрестовокупольну церкву Сурб Аствацацін, побудовану з чисто тесаних кам'яних блоків у 1848 р. У місті збереглося давнє кладовище, поховання якого відносяться до IX—XIV ст. Посеред цвинтаря височіє церква X ст. Сурб Карапет. На виїзді з міста в бік Арцвакара збереглася невелика церква IX ст. Сурб Ованнес.

У 1936 році став називатися Нор-Баязет. У 1959 перейменований в Камо на ім'я революціонера С. А. Тер-Петросяна (партійний псевдонім Камо). У 1996 отримав сучасну назву.

Економіка

У радянські часи тут працювали: кабельний, приладобудівний, авторемонтний, сироробний, рибоводні заводи, завод мінеральних вод «Севан», трикотажна, швейна, меблева, ковроткацька і взуттєва фабрики, драматичний театр.

Див. також

Примітки

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).