Ящірка лучна
| ?Ящірка лучна | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Lacertilia |
| Родина: | Ящіркові (Lacertidae) |
| Рід: | Скельна ящірка |
| Вид: | Ящірка лучна |
| Біноміальна назва | |
| Darevskia praticola Eversmann, 1834 | |
| Синоніми | |
| Lacerta praticola | |
| Посилання | |
| Darevskia praticola | |
| 792857 | |
| 157245 | |
| 122352 | |
Я́щірка лучна́ (Darevskia praticola) — представник роду скельних ящірок родини ящіркові. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина коливається від 12 до 15 см. Зверху шкіра коричневого, бурого, червоно—зеленувато—жовтого забарвлення з темною смугою удовж хребта. Голова не стиснута. Міжщелепний щиток не торкається ніздрів. Попереду підочного щитка є 3—4 верхньогубних. Між надочноямковим й верхньовійними щитками розташовані від 1 до 12 зерняток, які утворюють повний або редукований рядок. Центральноскроневий щиток добре виражений. Горлова складка розвинена. По середній лінії горла проходять 12—23 лусочки. Зазубрений комір складається з 6—12 щитків. Спинна луска гладенька або зі невеликими реберцями у задній частині тулуба. Великий анальний щиток напівоточений більш-менш однаковими дрібними преанальними. Стегнові пори у кількості 8—14 штук помітно не доходять до колінного згину.
Спосіб життя
Полюбляє лісові зони, листяні ліси, галявини, чагарники. Часто ховаються у норах гризунів, під корою на пнях, у норах лугових цвіркунів. Харчується дрібними жуками, цикадами, мурахами, двокрилими, дощовими хробаками (Lumbricus), равликами та багатоніжками. Зустрічається до висоти 200 м над рівнем моря.
Це яйцекладні ящірки. Самиця відкладає 4—6 яєць наприкінці червня—на початку липня. Молоді ящірки з'являються наприкінці серпня.
Поширення
Мешкає на Кавказі (Вірменія, Азербайджан, Грузія), у Західному Ірані, Туреччині, Угорщині, Болгарії, Сербії, Румунії, Російських регіонах — Краснодарському й Ставропольському краях, Кабардино-Балкарії, Північній Осетії, Чечні, Інгушетії та Дагестані.
Охорона
Стан ряду природних популяцій виду в межах ареалу залишається нестабільним, за що він, згідно з Червоним списку МСОП, отримав охоронний статус «вид, близький до стану загрози зникнення». Тому скельна ящірка лучна занесена до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид потребує охорони).[1][2]
Ящірка лучна як елемент біорізноманіття охороняється на кількох природоохоронних територіях Європи та Закавказзя. Захист середовища існування особливо необхідний для ізольованих популяцій. Потрібні додаткова інформація щодо поширення та статусу збереження виду в Центральній Європі, а також дослідження для підтвердження взаємозв'язків між популяціями в західній та східній частинах ареалу.<ref name="iucnredlist">
Підвиди
- Darevskia praticola pontica — поширений у Європі та на Чорноморському узбережжі Кавказу;
- Darevskia praticola praticola — мешкає на Кавказі
Примітки
Джерела
- Reptielen Amfibieën Vissen Onderzoek Nederland - H. Strijbosch, A.H.P. Stumpel, R.C.M. Creemers, J.J.C.W. van Delft, A. Groenveld & D. Bauwens - Standaardlijst voor de Nederlandse namen van de Europese amfibieën en reptielen Website
- Darevskia praticola на вебсторінці [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).