Яструб заїрський
| ?Яструб заїрський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
| Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
| Рід: | Яструб (Accipiter) |
| Вид: | Яструб заїрський |
| Біноміальна назва | |
| Accipiter toussenelii J. Verreaux, E. Verreaux і Des Murs, 1855[2] | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| Accipiter macroscelides | |
| Посилання | |
| Accipiter toussenelii | |
| Accipiter toussenelii | |
| 914062 | |
| 175345 | |
| 22727705 | |
| 387809 | |
Яструб заїрський[3] (Accipiter toussenelii) — хижий птах роду яструбів, родини яструбових ряду яструбоподібних. Мешкає в Західній Африці.
Опис
Довжина птаха — 36–48 см, розмах крил — 55–80 см. Виду притаманний статевий диморфізм: самці важать 150—240 г, самки — 270—365 г.
У східних підвидів (A. t. toussenelii, A. t. canescens) верхня частина тіла темно-сіра, голова світло-сіра, черевце рудувато-біле з білими плямами. Хвіст чорний з великими білими плямами. У молодих птахів спина чорнувата, живіт — білий з темними плямами.
У західних підвидів (A. t. macroscelides, A. t. lopezi) верхня частина тіла темно-сіра, горло — сірувате, низ тіла — рудий з численними смужками. На хвості — три білі плями. Молоді птахи мають темно-коричневу спину і білий живіт із коричневими плямами.
Поширення і екологія
Більшість систематиків поділяє вид на дві групи по два підвиди: східну та західну. Східна група мешкає в басейні Конго, в Габоні та на півдні Камеруну (A. t. toussenelii, A. t. canescens); західна — від Сенегалу до західного Камеруну (A. t. macroscelides, A. t. lopezi).
Яструб заїрський населяє рівнинні тропічні ліси, мангрові зарості, лісові ділянки біля водойм, плантації, парки й сади.[4]
Живе переважно на висотах до 1200 м, іноді трапляється до 2000 м над рівнем моря.
Таксономія
Іноді вважається підвидом ангольського яструба.[5] Деякі дослідники пропонують виокремити західні підвиди в окремий вид — Accipiter macroscelides.
Виділяють чотири підвиди:[6]
- A. t. macroscelides (Hartlaub, 1855) — від Сенегалу до західного Камеруну;
- A. t. lopezi (Alexander, 1903) — на острові Біоко;
- A. t. toussenelii (J. Verreaux, E. Verreaux і Des Murs, 1855) — південний Камерун, Габон, північний і західний ДР Конго;
- A. t. canescens (Chapin, 1921) — схід ДР Конго, західна Уганда.
Раціон
Полює на амфібій, прісноводних крабів, дрібних птахів і ссавців, великих комах і равликів.
Розмноження
Гніздування триває з липня по лютий. Гніздо діаметром до 40 см і заввишки до 45 см розташовується на висоті 6–20 м. Кладка — 2–3 яйця. Інкубація триває 4–5 тижнів, вильоток — через 32–36 днів.
Збереження
Поширений і чисельний вид. За класифікацією МСОП має статус «найменший ризик».
Примітки
- ↑ BirdLife International (2014). Accipiter toussenelii. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Des Murs, O. (1849), Revue et magasin de zoologie pure et appliquée, Au bureau de la Revue et magasin de zoologie, с. 199, архів оригіналу за 9 червня 2021, процитовано 13 жовтня 2007
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Lack, Peter (2006), ABC African Checklist (nonpasserines), African Bird Club, архів оригіналу (doc) за 21 лютого 2007, процитовано 13 жовтня 2007
- ↑ Ferguson-Lees, James; Christie, David A. (2001), Raptors of the World, Houghton Mifflin, с. 521—523, ISBN 978-0-618-12762-7
- ↑ del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J. (1994), Handbook of the Birds of the World. Vol. 2, Barcelona: Lynx Edicions, ISBN 84-87334-15-6
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).