Ясениця

село Ясениця
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Турківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080190240074384
Основні дані
Засноване	1527 (499 років)
Населення	867
Площа	3 км²
Густота населення	289 осіб/км²
Поштовий індекс	82523
Телефонний код	+380 3269
Географічні дані
Географічні координати	49°11′39″ пн. ш. 23°9′49″ сх. д. / 49.19417° пн. ш. 23.16361° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	550 м
Водойми	р. Стрий, Ясінка
Місцева влада
Адреса ради	82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Турка, вул.Січових Стрільців, буд. 62
Карта
Ясениця
Ясениця
Мапа

Я́сениця — село в Україні, у Турківській міській територіальній громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 867 осіб. Орган місцевого самоврядування — Турківська міська рада.

Село розташоване у Карпатах, на правому березі гірської річки Стрий (басейн Дністра), за 19 км від колишнього районного центру Турка та 11 км від найближчої залізничної станції Явора. Історично та етнографічно Ясениця належить до самобутнього регіону Бойківщина.

Через село пролягає автошлях територіального значення Т 1402, починається невелика дорога до села Ясенка-Стецьова.

Перша письмова згадка датована 1527 року. За легендою назва походить від першого поселенця Яся Масевича.

У 1692 році після повстань і татарських набігів у селі залишилося всього лиш 9 хатин, з них 3 — порожні.

У німецько-радянській війні воювали 74 селян, з них загинули — 30. У 1967 році в селі встановлено обеліск на честь жертв війни.

Після повернення радянської влади у село місцеве населення та підпілля ОУН-УПА тривалий час чинили збройний спротив примусовій колективізації. У 1946 році, в ході цього протистояння, повстанцями було ліквідовано призначеного голову сільської ради О. Струналя, а також двох його синів.

Під час примусової колективізації радянська влада зігнала селян у відділення яворського радгоспу «Комсомолець».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Турківської міської територіальної громади^[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Турківського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району^[2].

У частині села, що має назву Ясениця Масьова, на рівнині посеред цвинтаря розташована дерев'яна церква святої Параскеви, збудована 1810 року. Вона є класичним збереженим зразком традиційної бойківської школи сакральної архітектури. Будівля є тризрубна, триверха, бойківського типу. Складається з восьмибічної (квадрат із зрізаними гранями) нави, гранчастого вівтаря та квадратового бабинця. Восьмерикові верхи (нава з трьома заломами, бабинець і вівтар — з двома) завершені восьмибічними стіжками з маківками та хрестами. Маківка нави на ліхтарі. Оперізує церкву широке піддашшя оперте на виступи вінців зрубів та вісім круглих мурованих колон на кам’яних базах. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками, надопасання і першого залому — кожуховані ґонтами. Зберігся первісний портал головного входу, у якого надпоріжжя вирізьблене у формі «ослячого хребта».

У 1875—1920 роках греко-католицьким парохом Ясениці був отець Володислав Ільницький^[3], який доводився рідним племінником (сином сестри) перемиському греко-католицькому єпископу-просвітнику Івану Снігурському. Невеликий спогад отця Ільницького з біографії владики Снігурського опублікував львівський часопис «Зоря» у 1886 році^[4].

У 1974—1989 роках, через атеїстичну позицію радянської влади, церква була закрита.

У іншій частині села — Ясіночці Стецьовій, знаходиться церква святого Димитрія, зведена у 1900 році майстром Лукою Снігурем з Погара. Під час другої світової війни німецькі загарбники використовували приміщення церкви як військовий шпиталь. У радянські часи через атеїстичну позицію влади церква була закрита з 1960 по 1989 роки.

У плані храм є тризрубною, триверхою будівлею модернізованого бойківського типу. Орієнтована вівтарем на схід. Базована на трьох квадратних зрубах. Зруби надопасання, бабинця і вівтаря переходять у восьмерики, завершені восьмибічними стежками з ліхтарями і маківками з хрестами. Над навою такий самий верх здіймається на додатковому четверику. На чільному фасаді до бабинця прилягає триарковий ґанок. До вівтаря зі сходу прилягає невелика прямокутна ризниця, вкрита двосхилим дахом. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на мистецько-профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками. Надопасання — дошками і лиштвами, а четверика, нави і восьмериків зломів — кожуховані ґонтами.

Відділення колгоспу налічувало 288 га ріллі та 423 га лісу. У селі був сувенірний цех, а також лісництво, взуттєва та швейна майстерні.

• Школа
• Народний дім на 200 місць
• Бібліотека (налічує 9100 книг).

У селі працювала дільнична лікарня на 40 ліжок.

• Ясениця // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 881.

• Погода в селі Ясениця [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.