YaChudo

Ясениця

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

село Ясениця
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Тер. громада Турківська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080190240074384 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1527 (499 років)
Населення 867
Площа 3 км²
Густота населення 289 осіб/км²
Поштовий індекс 82523
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 49°11′39″ пн. ш. 23°9′49″ сх. д. / 49.19417° пн. ш. 23.16361° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
550 м
Водойми р. Стрий, Ясінка
Місцева влада
Адреса ради 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Турка, вул.Січових Стрільців, буд. 62
Карта
Ясениця. Карта розташування: Україна
Ясениця
Ясениця
Ясениця. Карта розташування: Львівська область
Ясениця
Ясениця
Мапа
Мапа

Я́сениця — село в Україні, у Турківській міській територіальній громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 867 осіб. Орган місцевого самоврядування — Турківська міська рада.

Географія

Село розташоване у Карпатах, на правому березі гірської річки Стрий (басейн Дністра), за 19 км від колишнього районного центру Турка та 11 км від найближчої залізничної станції Явора. Історично та етнографічно Ясениця належить до самобутнього регіону Бойківщина.

Через село пролягає автошлях територіального значення Т 1402, починається невелика дорога до села Ясенка-Стецьова.

Історія

Перша письмова згадка датована 1527 року. За легендою назва походить від першого поселенця Яся Масевича.

У 1692 році після повстань і татарських набігів у селі залишилося всього лиш 9 хатин, з них 3 — порожні.

У німецько-радянській війні воювали 74 селян, з них загинули — 30. У 1967 році в селі встановлено обеліск на честь жертв війни.

Після повернення радянської влади у село місцеве населення та підпілля ОУН-УПА тривалий час чинили збройний спротив примусовій колективізації. У 1946 році, в ході цього протистояння, повстанцями було ліквідовано призначеного голову сільської ради О. Струналя, а також двох його синів.

Під час примусової колективізації радянська влада зігнала селян у відділення яворського радгоспу «Комсомолець».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Турківської міської територіальної громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Турківського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району[2].

Церкви

У частині села, що має назву Ясениця Масьова, на рівнині посеред цвинтаря розташована дерев'яна церква святої Параскеви, збудована 1810 року. Вона є класичним збереженим зразком традиційної бойківської школи сакральної архітектури. Будівля є тризрубна, триверха, бойківського типу. Складається з восьмибічної (квадрат із зрізаними гранями) нави, гранчастого вівтаря та квадратового бабинця. Восьмерикові верхи (нава з трьома заломами, бабинець і вівтар — з двома) завершені восьмибічними стіжками з маківками та хрестами. Маківка нави на ліхтарі. Оперізує церкву широке піддашшя оперте на виступи вінців зрубів та вісім круглих мурованих колон на кам’яних базах. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками, надопасання і першого залому — кожуховані ґонтами. Зберігся первісний портал головного входу, у якого надпоріжжя вирізьблене у формі «ослячого хребта».

У 1875—1920 роках греко-католицьким парохом Ясениці був отець Володислав Ільницький[3], який доводився рідним племінником (сином сестри) перемиському греко-католицькому єпископу-просвітнику Івану Снігурському. Невеликий спогад отця Ільницького з біографії владики Снігурського опублікував львівський часопис «Зоря» у 1886 році[4].

У 1974—1989 роках, через атеїстичну позицію радянської влади, церква була закрита.

У іншій частині села — Ясіночці Стецьовій, знаходиться церква святого Димитрія, зведена у 1900 році майстром Лукою Снігурем з Погара. Під час другої світової війни німецькі загарбники використовували приміщення церкви як військовий шпиталь. У радянські часи через атеїстичну позицію влади церква була закрита з 1960 по 1989 роки.

У плані храм є тризрубною, триверхою будівлею модернізованого бойківського типу. Орієнтована вівтарем на схід. Базована на трьох квадратних зрубах. Зруби надопасання, бабинця і вівтаря переходять у восьмерики, завершені восьмибічними стежками з ліхтарями і маківками з хрестами. Над навою такий самий верх здіймається на додатковому четверику. На чільному фасаді до бабинця прилягає триарковий ґанок. До вівтаря зі сходу прилягає невелика прямокутна ризниця, вкрита двосхилим дахом. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на мистецько-профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками. Надопасання — дошками і лиштвами, а четверика, нави і восьмериків зломів — кожуховані ґонтами.

Господарство

Відділення колгоспу налічувало 288 га ріллі та 423 га лісу. У селі був сувенірний цех, а також лісництво, взуттєва та швейна майстерні.

Соціальна сфера

У селі працювала дільнична лікарня на 40 ліжок.

Примітки

  1. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ↑ Блажейовський Дмитро. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 673. — ISBN 5-7745-0672-Х.
  4. ↑ До биографіи Снѣгурского // Зоря. — № 4 (1886). — С. 67. (рос.)

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).