Ян Тиссон
| Іван Йосипович Тіссон | |
|---|---|
| Jan Tysson | |
| Народився | 13 січня 1932 Львів, Польща |
| Помер | 23 березня 2025 (93 роки) Кросно, Польща |
| Громадянство |  Україна |
| Нагороди |   |
Іван Йосипович Тіссон, більш відомий як Ян (Януш) Тиссон (пол. Jan (Janusz) Tysson; (нар. 13 січня 1932, Львів — пом. 23 березня 2025, Кросно) — інженер польського погодження. Співзасновник і актор Польського народного театру у Львові.[1][2]
Біографія
Народився у Львові в сім’ї хіміка Юзефа Тиссона, випускника Віденської політехніки, та Луції, до шлюбу Сас-Зубрицької (1893—1966), доньки знаного архітектора Яна Саса-Зубрицького.
У 1938 році розпочав навчання у приватній школі. Війна застала його разом із матір’ю під час канікул у Делятині. Після кількох тижнів поневірянь родина повернулася до Львова, де пережила війну. У цей час його батько працював хіміком. Після 1945 року сім’ї Тиссонів вдалося уникнути виселення та залишитися у Львові. Мешкали в будинку, придбаному дідом у 1913 р.
У 1950 році Ян Тиссон закінчив середню школу № 30 у Львові (на той час — польськомовну), а 1957 року отримав диплом інженера-технолога Львівської політехніки. Професійно працював шість років на меблевій фабриці, після чого протягом 31 року обіймав посаду конструктора.[3]
Під час «відлиги» 1958 року став учасником створеного тоді Польського Народного Театру у Львові, де відіграв численні ролі та впродовж понад 60 років збирав документацію про діяльність театру й життя поляків у повоєнному Львові. Згодом став його хронікером та фактичним літописцем.[4][5]
З 1991 року активно долучався до справи повернення парафії костелу св. Марії Магдалини у Львові, який був закритий у 1962 році та частково відкритий у 2001 році.[6]
Родина
У 1974 році уклав шлюб у Вільнюсі, у костелі св. Терези, з Ельжбетою Янчевською (1945–2025).
Після повномасштабного вторгнення з дружиною перебрався у місто Кросно під опіку доньки та зятя. Там 5 березня 2025 року померла його дружина, а 23 березня 2025 року і він сам.
Нагороди
За свою діяльність був відзначений державними та галузевими нагородами Польщі, в тому числі:
- 1996 — Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою»
- 2013 — Хрест кавалерський Ордена «За заслуги перед Польщею»
- 2017 — Бронзова медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- 2018 — Хрест офіцерський Ордена «За заслуги перед Польщею»
- 2023 — Золота медаль «Заслужений Культурі Gloria Artis»
Примітки
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).