Ян Оцеський
| Ян Оцеський | |
|---|---|
| Народився | 1501 Оцешин, Ґміна Оборники, Оборницький повіт, Великопольське воєводство, Польська Народна Республіка |
| Помер | 12 травня 1563[1] |
| Країна | |
| Діяльність | дипломат, правник, політик |
| Alma mater | Ягеллонський університет (1518) |
| Посада | великий канцлер коронний[1], референдар коронний, сенатор, гофмейстер, підканцлер коронний[2], Королівський секретар, каштелян бецькийd, каштелян завихостськийd, староста сондецькийd, староста генеральний краківськийd, краківський підкоморійd[1] і освенцимський старостаd[1] |
| Рід | Q63532447? |
| Батько | Rafał Ocieskid |
| Діти | Q23038780? |
Ян Оцеський (пол. Jan Ocieski; 1501 — 12 травня 1563, Краків) — польський шляхтич, державний діяч Королівства Польського часів правління королів Сигізмунда I Старого та Сигізмунда II Августа, визначний красномовець свого часу, дипломат. Був другом відомого українського (русинського) публіциста Станіслава Оріховського-Роксолана.
Життєпис

Походив із заможної родини Оцеських. Батько — Рафал Оцеський (?—1538), бахмістр бохенський, протопласт малопольської гілки роду Оцеських, син Мацея з Оцешина. Матір — дружина батька Зофія (пом. не раніше 1544, її рід невідомий)[3]
Замолоду перейшов на державну службу, зробивши гарну кар'єру при останніх Ягелонах. У 1530, 1533 та 1543 роках виконував дипломатичні доручення короля Сигізмунда I в Османській імперії. У 1540 році проводив перемовини з імператором Священної Римської імперії Карлом V Габсбургом стосовно взаємодії проти османів. У 1541 році очолював посольство до Риму, де йшлося про координацію зусиль всередині й за межами країни з папою римським Павлом III.
У 1544 році Ян Оцеський став секретарем короля, а у 1545 році призначається великим коронним референдарем. У 1546 році обіймав посаду каштеляна завихостського, у 1547 — каштелян бецького. Після смерті Сигізмунда I підтримував королеву Бону в її внутрішніх інтригах. Завдяки цьому 1550 року Оцеський став підканцлером коронним, у 1552 — великим коронним канцлером. У 1553 році призначається старостою краківським. Після того, як Бона Сфорца залишила країну, Ян Оцеський перейшов на бік Сигізмунда II. Підтримував останнього під час сейму 1562—1563 років.
Помер 12 травня 1563 року в Кракові.[4]
Примітки
- ↑ а б в г д Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 55. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 109. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Sikora F. Ocieski rafał h. Jastrzębiec (zm. 1538) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII. — S. 515. (пол.)
- ↑ Suchena-Grabowska A. Ocieski Jan h. Jastrzębiec (1501—1563)… — S. 511.
Джерела
- Grzybowski S. Dzieje Polski i Litwy (1506—1648) // Wielka Historia Polski. — Kraków, 2000. — T. 2.
- Łowmiański H. Polityka Jagiellonów. — Poznań, 1999.
- Suchena-Grabowska A. Ocieski Jan h. Jastrzębiec (1501—1563) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII. — S. 507—513. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).