YaChudo

Ян Замойський

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Єпископ Перемиський
1649 — 1654
Єпископ Луцький
1654 — 1655
Народився1600[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 січня 1655[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Білгорай, Люблінське воєводство, Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийЛатинська катедра (Замостя) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий яккатолицький священник, католицький єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРіч Посполита
БатькоЯн Замойський (холмський каштелян)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиГанна Замойська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіясвященник
Релігіякатолицтво
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ян Замойський.

Ян Замойський (герб Єліта; пом. 1 січня 1655, Білгорай, Річ Посполита) — Луцький католицький єпископ (1649–1654), єпископ Перемиський РКЦ (1654–1655), син українських аристократів.

Життєпис

Батьком Яна був королівський ротмістр і холмський каштелян Ян Замойський із Замостя (близько 1570–1618), а його матір'ю — княгиня Анна Вишневецька, донька житомирського старости, князя Костянтина Вишневецького.

Ян Замойський приєднався до ордену домініканців у 1616, а після управління релігійним жіночим монастирем у Кракові отримав посаду єпископа Святого Престолу. У сані єпископа освятив церкву Св. Томи в Замості.

У 1631 став єпископом Баківським.

Король Ян II Казимир Ваза направив його до Перемишля в 1649, а потім до Луцька в 1654.

Ян Замойський помер по дорозі до м. Білгорай 1 січня 1655 і був похований у колегіальній церкві в Замості.

Як сенатор брав участь у сеймах: 1649/1650 і 1650 року[3].

Бібліографія

  • Ks. Piotr Nitecki, Biskupi Kościoła Katolickiego w Polsce w latach 965—1999. Słownik biograficzny, Warszawa 2000.
  • Kasper Niesiecki, Jan Nepomucen Bobrowicz; Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J., s. 70.
  • Krzysztof Rafał Prokop, Sylwetki biskupów łuckich, Biały Dunajec — Ostróg 2001, s. 101—103.

Література

  1. ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Zamoyski, Johann (Bischof) // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 59. — S. 148.
  2. ↑ а б Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 104. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  3. ↑ Wierzbicki L. A. Senatorowie koronni na sejmach Rzeczypospolitej, Warszawa 2017, s. 177.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).