Жеймо Яніна Болеславівна

Жеймо Яніна Болеславівна
Janina Żejmo
Ім'я при народженні	Яніна Болеславівна Жеймо
Дата народження	16 (29) травня 1909
Місце народження	Вовковиськ, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Дата смерті	29 грудня 1987[1] (78 років)
Місце смерті	Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання	Востряковський цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Польська Народна Республіка  Польща  Російська СФРР
Alma mater	Фабрика ексцентричного актораd (1929)
Професія	акторка
Заклад	Ленфільм і Державний театр кіноактора
Нагороди
IMDb	ID 0955567
Жеймо Яніна Болеславівна у Вікісховищі

Яніна Болеславівна Жеймо (пол. Janina Żejmo; нар. 29 травня 1909, Вовковиськ — пом. 29 грудня 1987, Варшава) — радянська кіноакторка.

Народилася 1909 року в місті Вовковиськ (тепер Гродненська область, Білорусь) у родині циркових артистів. Її батько Юзеф Болеслав Жеймо (помер 1923^[2]) був поляком, мати — росіянкою. З трирічного віку виступала в цирку — наїзницею, гімнасткою, балериною і музичним ексцентриком. У 1925—1927 роках працювала на естраді.

Знімалася в кіно з 1925 року. Закінчила майстерню ФЕКС у Ленінграді (1929).

Акторка кіностудії «Ленфільм». Популярність принесли фільми «Розбудіть Оленку» (1934), «Подруги» (1935) і «Вороги» (1938). У 1939 році отримала орден «Знак Пошани».

Під час німецько-радянської війни перебувала в блокадному Ленінграді.

З 1949 по 1956 роки — акторка Театру-студії кіноактора.

В 1957 році з третім чоловіком, польським режисером Леоном Жанно, виїхала до Польщі. З 1957 року мешкала головним чином у Варшаві, часто бувала в Радянському Союзі. У 1980-х році переїхала до Москви, жила на вулиці Лєскова, будинок 21.

Померла 29 грудня 1987 року у Варшаві, труну з тілом привезли до Москви. Похована Яніна Болеславівна, згідно із заповітом, на Востряковському кладовищі (98-ма ділянка).

Широку популярність акторці принесла роль Попелюшки в післявоєнному однойменному фільмі Надії Кошеверової.

Акторка вирізнялася крихкою дівоцькою статурою, вона була нижчою 148 см, розмір ноги 31^[3]. До 40 років Яніна була схожа на юну дівчину. Це визначало її амплуа травесті:

 — Моя зовнішність — структура обличчя, маленький зріст — визначили амплуа: все життя я грала дівчат-підлітків. Був успіх, дуже великий… Коли я грала Попелюшку, мені було 37 років, а героїня була ровесницею моєї доньки.

— Яніна Жеймо. З інтерв'ю^[4].

Лавочку, на яку мініатюрна Яніна ставала в радіостудії, щоб дістати до мікрофона, називали «жеймовочка».

Микола Олейников з Євгеном Шварцем на ювілеї Яніни Болеславівни в 1934 році склали жартівливий вірш, який починався так:

Від Нью-Йорка і до Клину

На вустах у всіх клеймо

Під назвою Яніна

Болеславовна Жеймо.

• Перший чоловік — Андрій Кострічкін (1901—1973), актор. Розлучилися в 1932 році^[2].
  • Донька Яніна Андріївна Кострічкіна, працювала перекладачкою до російськомовних версій дубльованих фільмів.
    • Внучка Яніна Євгенівна Кострічкіна, працювала перекладачкою разом з матір'ю.
      • Правнуки: Яніна Леонідівна Кострічкіна, музикантка; Анатолій Миколайович Костричкін, актор Театру музики та поезії під керівництвом Олени Камбурової, актор і режисер дубляжу; Олександр Леонідович Кострічкін, кінознавець і актор дубляжу.
• Другий чоловік — Йосип Хейфиц (1905—1995), кінорежисер.
  • Син Юлій Йосипович Жеймо (до 16 років — Хейфиц), польський кінооператор.
    • Онуки Петро і Павло.
• Третій чоловік — Леон Жанно (1908—1997; польськ. Leon Jeannot), кінорежисер.

• Орден «Знак Пошани» (01.20.1939) — за виконання ролі Асі у фільмі «Подруги» (1935) і ролі Наді у фільмі «Вороги» (1938)

• 1925 — Мішки проти Юденича (к/м) — хлопчисько (епізод)
• 1926 — Чортове колесо — дівчина зі шпани
• 1926 — Шинель — підручна кравця
• 1926 — Братик (к/м) — дівчинка з гаража
• 1927 — С. В. Д. — циркова наїзниця
• 1927 — Чужий піджак — Гулька
• 1929 — Блакитний експрес — китайська дівчина^[5]
• 1929 — Новий Вавилон — Тереза
• 1929 — Дорога у світ — героїня в дитинстві
• 1930 — Двадцять два нещастя (к/м) — Манька
• 1931 — Одна — Маленька вчителька
• 1931 — Людина з в'язниці — судомийка
• 1932 — Шукаю протекції — студентка
• 1932 — Три солдати — епізод
• 1933 — Моя Батьківщина — Оля
• 1934 — Пісня про щастя — Анук
• 1934 — Розбудіть Оленку (к/м) — Оленка
• 1935 — Гарячі днинки — Кіка
• 1935 — Подруги — Ася
• 1936 — Оленка і виноград (к/м) — Оленка
• 1938 — Вороги — Надя
• 1939 — Йшов солдат з фронту — Фроська
• 1939 — Лікар Калюжний — Ольга
• 1941 — Пригоди Корзинкіної (к/м) — Корзинкіна, квитковий касир вокзалу
• 1942 — Бойова кінозбірка № 12 — Танька (друга новела — «Ванька»)
• 1942 — Білоруські новели (перша новела — «Бджілка») — Бджілка
• 1943 — Два бійці — медсестра
• 1943 — Березень — квітень — Катя Веселова
• 1943 — Ми з Уралу — Віра
• 1943 — Юний Фріц (к/м) — Гертруда, дівчинка, яка потрапила до гестапо
• 1947 — Попелюшка — Попелюшка
• 1954 — Двоє друзів — мати Кості Шишкіна

• 1953 — Бай і батрак — Джаміля, дружина Гафура
• 1957 — Снігова королева (мультфільм) — Герда

• 1947 — Невидима армія (Данія) — фру Паленг (роль Марії Гарланд)
• 1947 — В ім'я слави (Велика Британія) — тітонька Ліззі
• 1948 — Біля стін Малапаги (Франція, Італія) — Чеккіна (роль Віри Талькі)
• 1949 — Скарб (Польща) — Крися Ружицька-Конар
• 1950 — Неаполь — місто мільйонерів (Італія) — дружина бухгалтера Спасіані
• 1950 — Сталевий солдат (Китай) — Сяо-Лю
• 1952 — Викрадення (Чехословаччина)
• 1952 — Рим, 11 годин (Італія, Франція)
• 1953 — Жюльетта (Франція) — Жюльетта (роль Дані Робер)
• 1953 — Завтра танцюватимуть всюди (Чехословаччина) — Розарка
• 1953 — Хліб, любов і фантазія (Італія) — Марія на прізвисько «Берсальєрка» (роль Джини Лоллобриджиди)
• 1954 — Тато, мама, служниця і я... (Франція) — Катрін Лізере (роль Ніколь Курсель)
• 1955 — Щури (ФРН) — Пауліна Карка (роль Марії Шелл)
• 1955 — Марті (США) — Клара (роль Бетсі Блер)
• 1956 — Дорога до щастя (Північна Корея) — Сен Хі
• 1956 — Золотий павук (Чехословаччина) — Ірена (роль Квети Фіалової)
• 1956 — Казка про 12 окулярів (Угорщина) — дружина лікаря (роль Кларі Тольнаї)
• 1957 — Опівночі (Угорщина) — Агнеш (роль Жужі Банки)
• 1957 — Зениця (Югославія) — Еміна (роль Світлани Мішкович)
• 1957 — Мовчазна тайга (Китай) — Лі Веньїн
• 1957 — Людина з потягу (Греція) — Манто (роль Анни Синодіну)
• 1959 — Життя холостяка (НДР, Франція) — Агата Брідо (роль Еріки Пеліковські)
• 1959 — Коло (Чехословаччина) — Фанинка (роль Еми Скалової)
• 1960 — Зброя перемоги (Північна Корея) — бабуся з Капсана
• 1960 — Пролог опору (Північна Корея) — дружина професора
• 1966 — Велика прогулянка (Франція, Велика Британія) — Господиня готелю

• Козинцев Г. М. Янина Жеймо // Искусство кино. 1937 № 4.
• Юткевич С. Янина Жеймо // Кино. 1937. 11 августа.
• Лучанский М. Янина Жеймо. М.: Госкиноиздат, 1939. — 52 с., фото. (Серия «Мастера киноискусства»)
• Павлова М. Янина Жеймо. М.: Искусство, 1980. — 121 с., илл.
• Трауберг Л. З. Янина Жеймо. М.: Киноцентр, 1990. — 34 с.
• Тарантул Ю. Золушка, ваш выход // Первое сентября, 2000, № 29.

• Янина Жеймо. Длинный путь от барабанщицы в цирке до Золушки в кино. — М. : Альпина нон-фикшн, 2020. — 280 с. — ISBN 978-5-00139-191-3.