Іванківці (Тернопільський район)
| село Іванківці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Тернопільська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040490050039777 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1536 |
| Колишня назва | Янківці |
| Населення | 321 |
| Територія | 1.450 км² |
| Густота населення | 282.76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47251 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′56.178641713195″ пн. ш. 25°28′17.330552515210″ сх. д. / 49.69893851158700215° пн. ш. 25.47148070903200434° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
33 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5 |
| Карта | |
Іванківці | |
Іванківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Іва́нківці — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району. Від 2018 у складі Тернопільської міської громади.
Раніше село називалося Я́нківці.
До Іванківців приєднано хутір Гребля. Населення — 321 особа.
Історія

На карті Поділля Ґійома Левассера де Боплана 1664 року село Іванківці зображається на межі між Волинню, Галичиною і Поділлям.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки доби середнього й пізнього палеоліту, черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1672.
У 1854 році село ввійшло в склад Ігровицького повіту Тернопільського округу, який проіснував до адміністративної реформи 1867 року[1].м
Під час І світової війни багато будівель було зруйновано.
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства, кооперативи.
1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло в нову сільську гміну Янківці (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)[2].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року в селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610448, розташована в приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 265 виборців, явка 63,77 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 21,56 %, за «Слугу народу» — 19,76 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,96 %[3]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 46,67 %, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) проголосувало 23,64 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 10,30 %[4].
Пам'ятки
Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1991), скульптура Матері Божої на честь незалежності України (2001)
Установлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, споруджено пам'ятник Борцям за волю України.
На кладовищі є могила радянського воїна Г. А. Кришталя, який загинув у 1939 р. На могилі — обеліск пірамідальної форми на прямокутному постаменті[5]
Соціальна сфера
Діють клуб, бібліотека, ФАЛ, дільнична лікарня.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кіл-ть | Частка |
|---|---|---|
| українська | 410 | 100% |
Відомі люди
Народилися
- Наталя Басараб (нар. 1954) — українська художниця.
- Богдан Лановик (1936—2017) — український історик, краєзнавець, науковець, професор, кандидат історичних наук.
Галерея
-
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці -
Дзвіниця церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці -
Капличка біля джерела -
Статуя Божої Матері -
Автобусна зупинка
Примітки
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867.— Lemberg: Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei.— S. 129. (нім.).
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 20
Джерела
- Крива Г., Уніят В. Іванківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Янківці [Текст] : [тепер с. Іванківці] / Дмитро Лановик, Г. Лучанко, П. Сотник // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 484-486.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).