Янка Бриль
| Янка Бриль | |
|---|---|
| біл. Янка Брыль | |
| Ім'я при народженні | Іван Антонович Бриль |
| Псевдонім | І. Асцюк, Ів. Асцюк, Сымон Бобрык, Пятрусь Дубавец, Рыгор Іванавіч Лапцік, Я. Лупаты, Ілюк Прышчэпа, Я. Пчала і Іван Сведка |
| Народився | 22 липня (4 серпня) 1917 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 25 липня 2006 (88 років) Мінськ, Білорусь |
| Поховання | Q20962841? |
| Країна | |
| Діяльність | письменник, дитячий письменник, прозаїк, перекладач, поет, новеліст |
| Заклад | Q118291862?, Q118291929?, Раздавім фашысцкую гадзінуd, Вожик, Молодість, Полымя (часопис) і Видавництво «Білорусь» |
| Знання мов | білоруська і польська |
| Мова творів | білоруська |
| Жанр | повість |
| Членство | СП СРСР, Спілка білоруських письменників і Білоруський ПЕН-центр |
| Діти | Q96115445? і Q124822991? |
| Учасник | Друга світова війна |
| Нагороди | |
| | |
Я́нка Бриль (біл. Янка Брыль, повне ім'я Іван Антонович Бриль, біл. Іван Антонавіч Брыль; *4 серпня 1917, Одеса — †25 липня 2006, Мінськ) — білоруський письменник та перекладач.
Біографія
Народився в Одесі в сім'ї робітника-залізничника. Друкувався з 1938.
У 1939 році призваний до Війська Польського, служив у морській піхоті. Після початку II світової війни, у вересні того ж року потрапив під Гдинею до німецького полону, в 1941 році втік та повернувся до Білорусі і приєднався до партизанів. У 1942 році Я. Бриль став зв'язковим партизанської бригади імені Жукова Барановичського з'єднання, а в 1944 — розвідником партизанської бригади «Комсомолець». Редагував газету «Сцяг свабоды» Мирського підпільного райкому партії та сатиричний листок «Партызанскі жыгала». Після звільнення Білорусі працював редактором районної газети в селищі Мир, літературним співробітником газети-плаката «Раздавім фашысцкую гадзіну», завідував відділом редакції журналу «Вожык».
Перша книга «Оповідання» (1946). Тяжке минуле, визвольна боротьба трудящих Білорусі, побудова колгоспного ладу — основні теми творів Бриль. Найкращі з них — роман «Кордон» (1949), повість «У Заболотті світає» (1951, Сталінська премія, 1952), «На Бистринці» (1954), нарис «Серце комуніста» (1957). Бриль перекладав твори Остапа Вишні, Петра Козланюка та інших.
Нагороди
- Сталінська премія, 1952 (за повість «У Заболотті світає»)
Бібліографія
- Оповідання (1946)
- Кордон (1949)
- У Заболотті світає (1951)
- На Бистринці (1954)
Українські переклади
- У Заболотті світає. К., 1953
- Оповідання. К., 1954
- На Бистринці (переклад з білоруської: Якова Майстренка). — К., 1957
- Праведники і злодії. К., 1959
Примітки
- ↑ Брыль Янка // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
