Леош Яначек

Леош Яначек
чес. Leoš Janáček
Ім'я при народженні	чес. Leo Eugen Janáček
Народився	3 липня 1854[2][3][…]  Гуквалди[5][6][…]
Помер	12 серпня 1928[1][2][…] (74 роки)  Острава, Чехія[1][6][8] або Moravská Ostravad, Moravská Ostrava a Přívozd, Острава, Чехія[7]  ·пневмонія
Поховання	Центральне кладовище (Брно)d[9]
Країна	Австрійська імперія  Чехословаччина
Діяльність	композитор, музикознавець, педагог, диригент, лібретист, педагог, фольклорист, музичний критик, теоретик музики, редактор, хоровий диригент, музичний педагог, органіст, учитель музики
Alma mater	Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона (1880)[10]
Вчителі	Pavel Křížkovskýd, Грегор Мендель, František Kláceld, František Blažekd, František Zdeněk Skuherskýd, Оскар Пауль, Leo Grilld, Ернст Фердинанд Венцель, Wilhelm Rustd, Josef Dachsd і Franz Krennd
Відомі учні	Рудольф Фіркушний і Jaroslav Kvapild
Знання мов	чеська[2][11]
Членство	Sokol Brno Id[12] і Чеська академія наук і мистецтв[7]
Жанр	класична музика і опера
Magnum opus	Jenůfad, The Cunning Little Vixend, Káťa Kabanovád, The Makropulos Affaird, З мертвого дому і Sinfoniettad
Конфесія	атеїзм
Батько	Jiří Janáčekd
Мати	Amálie Janáčkovád
У шлюбі з	Zdenka Janáčkovád[13]
Діти	Olga Janáčkovád
Автограф
Нагороди	почесний доктор Університету Масарика (1925)
IMDb	ID 0418443
Медіафайли у Вікісховищі

Ле́ош Янáчек (чес. Leoš Janáček; 3 липня 1854 — 12 серпня 1928) — чеський композитор, скрипаль, музикознавець-етнограф і педагог. Автор 10 опер.

Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з Антоніном Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. У 1881 році Яначек одружився із Зденкою Шульц і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.

На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку та інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику.

Ім'я Яначека носить музична академія в Брно⁣, а також міжнародний аеропорт в Остраві. Крім того, на честь Яначека названо астероїд 2073 Яначек.

• Šárka (Шарка, 1887—1888)
• Počátek románu (Початок роману, 1891)
• Jenůfa (1894—1903)
• Osud (Доля, 1903—1904)
• Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908—1917)
• Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919—1921, за драмою Олександра Островського «Гроза»)
• Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921—1923)
• Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923—1925, по Карелу Чапеку)
• З мертвого дому, 1927—1928

• Сюїта для струнного оркестру (1877)
• Ідилія для струнного оркестру (1878)
• Лашські танці (чес. Lašské tance, 1889—1890)
• Ганацькі танці (чес. Hanácké tance, 1889—1890)
• Сюїта, op.3 (1891)
• Ревнощі, увертюра (чес. Žárlivost, 1894)
• Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
• Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чес. Taras Bulba, 1915—1918)
• Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
• Симфонієта (1926)
• Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чес. Putování dušičky, 1926)
• Дунай, симфонія в 4-х частинах (чес. Dunaj, 1923—1928; незакінчена)

• Романс для скрипки і фортепіано (1879)
• Думка для скрипки і фортепіано (1880)
• Соната для скрипки (1913—1921)
• Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
• Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
• Струнний квартет Nr.1, за повістю Льва Толстого «Крейцерова соната» (1923)
• Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
• Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
• Концертино для фортепіано і камерного ансамблю (1926)
• Капричіо для фортепіано (ліва рука) і камерного ансамблю (1926)

• Zdenčiny variace. Тема з варіаціями (1880)
• Národní tance na Moravě (1891—1893)
• Po zarostlém chodníčku (1901—1908)
• Sonata 1. X. 1905 «Z ulice» (1905)
• V mlhách (1912)
• Vzpomínka (1928)

• Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
• Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
• Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
• Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хору і фортепіано (1901)
• Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору і фортепіано (1903)
• Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
• Messe Es-Dur для хору і органа (1907—1908, незакінчена)
• Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
• Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
• Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)

• Jarní píseň (1897; нова редакція — 1905)
• Zápisník zmizelého. Для тенора, альта, трьох жіночих голосів і фортепіано (1917—1919)

• 
  Пам'ятник Л. Яначеку біля однойменного театру у Брно
• 
  Леош Яначек зі своєю дружиною

• Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963 (англ.)
• Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981 (англ.)
• Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003 (англ.)
• Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004. (фр.)

• Яначек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Леош Яначек // Музика масам. Вересень № 9, 1928. — С. 26 [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]elib.nplu.org
• Фонд і Центр Леоша Яначека [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
• Леоша Яначек на zivotopisyonline.cz [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (чес.)
• Запис голосу Л. Яначека [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (чес.)
• Біографія на сайті belcanto.ru [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• Вільні ноти авторства Леош Яначек на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)