YaChudo

Ткаченко Яків Михайлович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткаченко.
Яків Михайлович Ткаченко
Ім'я при народженніЯків Михайлович Ткаченко
Народився2 лютого 1979
Дніпропетровськ, Українська РСР
Помер10 грудня 2024 (45 років)
Національністьукраїнець
ГромадянствоУкраїна Україна
ДіяльністьАктор театру та кіно
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2000 — 2024
Діти

Ткаченко Даніїл Якович

Ткаченко Герман Якович
IMDbID 10216110
Нагороди та премії

Медаль "Ветеран війни"

Медаль «За поранення»

Орден “За мужність” ІІІ ступеня

Пам'ятна медаль "Захиснику Вітчизни"

почесний нагрудний знак "Комбатантський хрест"
CMNS: Яків Михайлович Ткаченко у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Яків Михайлович Ткаченко (Yakiv Tkachenko) (2 лютого 1979, м. Дніпропетровськ, УРСР — 10 грудня 2024) — український актор театру та кіно.

Життєпис

Народився 2 лютого 1979 року в місті Дніпропетровськ.

Мрією дитинства було стати лікарем, як його мати. У віці 14 років потрапив до Народного театру, що і визначило його подальший шлях.

Після закінчення школи в 1996 році, вступив до Дніпропетровського театрального коледжу на спеціальність Актор драми. Після закінчення, отримав запрошення до Дніпропетровського академічного театру російської драми ім. М. Горького (зараз — Дніпровський академічний театр драми та комедії) — працював у театрі до 2019 року, майстер сцени. Згодом – актор Дніпровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка (2020—2021).

2011 року вступив до Київський національний університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого на режисуру драми.

Першу роль в кіно отримав ще в 2003 році, а з 2016 р. з початком розквіту українського кіно починає активно зніматися у художніх фільмах та серіалах

2018 року був номінований на українську національну кінопремію «Золота дзиґа» як найкращий актор другого плану за роль Славіка у фільмі «Припутні» Аркадія Непиталюка[1].

1 березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російського вторгнення в Україну вступив до лав Територіальної оборони міста Дніпра. В складі ЗСУ воював під Вугледаром. Отримав звання молодшого сержанта. Був головним сержантом взводу, та в.о. командира взводу. Отримав контузію та важке поранення, після якого повернувся на фронт. У лютому 2023 року був демобілізований з лав ЗСУ та повернувся до акторської кар'єри.

У вересні 2024 року не зміг терпіти свавілля російської навали, та, пройшовши жорсткий відбір, вступив до 3 ОШБр, підписавши контракт зі Збройними Силами України. Загинув на фронті 10 грудня 2024 року[2].

Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня, медалями "Ветеран війни", "За поранення" (За жертву крові в боях за волю України), пам'ятна медаль "Захиснику Вітчизни" (посмертно), почесний нагрудний знак «Комбатантський хрест» (посмертно).

Ролі у театрі

Фільмографія

Рік Назва Роль Режисер / Виробництво Дж.
2003 «Дикий табун» реж. Валерий Рожко
студія «Злагода» (кіностудії ім. Олександра Довженка)
2017
ф
 «Червоний» Хмара, воїн УПА реж. Заза Буадзе
кінокомпанія «ІнсайтМедіа» (Україна), Одеська кіностудія (Україна), «Artbox» (Литва)		 Трейлер[3]
2017
ф
 «Припутні» Славік реж. Аркадій Непиталюк
кінокомпанія «Star Media»		 Трейлер[4]
2019
с
 «Ватага» Сорокін реж. Кася Адамік, Olga Chajdas
виробництво «HBO Polska»[5]		 Трейлер 3 сезону[6]
2019
ф
 «Ціна правди»
«Гарет Джонс»		 Влад, агент ГПУ Реж. Агнешка Голланд
кінокомпанія «Film Produkcja» (Польща)
Studio Produkcyjne Orka (Польща)
«Parkhurst» (Канада), «Кінороб» (Film.ua Group) (Україна), «Jones Boy Film» (ВБ)		 Трейлер 1[7], Трейлер 2[8]
2019
с
 «Нове життя Василини Павлівни» Стефан реж. Олексій Єсаков
«1+1 Продакшн»[9]
2020
24 грудня
ф
 «Безславні кріпаки» Богдан Чуба реж. Роман Перфіл'єв
Кінокомпанія «Kristi Films»		 Тизер-трейлер[10]
2022
кф
 «Лалібела» Віктор реж. Анна Морозова
Кінокомпанія Держкіно України
2022
кф
 «Блуд і Кавун» Блуд реж. Олег Володкевич
Кінокомпанія Держкіно України		 Сторінка у FB[11]
2023
23 серпня
ф
 «Довбуш» опришок Іван Сабат реж. Олесь Санін
Кінокомпанія «ProntoFilm»		 Трейлер[12]
Сторінка у FB[13]
2024
25 лютого
с
 «Перевізниця» Данило Сергійович реж. Аркадій Непиталюк, Євген Тунік
кінокомпанія «Starlight Media», «Gaumont»		 Трейлер[14]
2024
26 жовтня
кф
 «Татова Подряпинка» Роман реж. Єгор Гармаш
кінокомпанія «No Stars»		 Трейлер[15]

Нагороди та номінації

Примітки

  1. ↑ Лідером за кількістю номінацій став фільм «Припутні» Аркадія Непиталюка
  2. ↑ Ірина БАТЮК (14 грудня 2024). На фронті загинув актор і воїн Яків Ткаченко: він служив у Третій штурмовій (укр.). «Українська правда». Процитовано 14 грудня 2024. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  3. ↑  «Червоний». Трейлер на YouTube
  4. ↑  «Припутні». Трейлер на YouTube
  5. ↑ «Ватага». IMDB
  6. ↑  «Ватага». Трейлер 3 сезону на YouTube
  7. ↑  «Ціна правди». Трейлер на YouTube
  8. ↑  «Ціна правди». Трейлер на YouTube
  9. ↑ «Нове життя Василини Павлівни»
  10. ↑  «Безславні кріпаки». Трейлер на YouTube
  11. ↑ «Блуд і Кавун»
  12. ↑  «Довбуш». Трейлер на YouTube
  13. ↑ «Довбуш»
  14. ↑  «Перевізниця». Трейлер на YouTube
  15. ↑ «Татова Подряпинка»

Посилання

«Істинний характерник». Яким був актор, боєць 3-ої штурмової Яків Ткаченко

Соціальні мережі

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).