Бусел Яків Григорович

Яків Бусел
Підполковник
Загальна інформація
Народження	26 січня 1912 Митава (біля Риги), Ліфляндська губернія (за інш.дан. Кальварія (біля Вільнюса), Віленська губернія), Російська імперія
Смерть	15 вересня 1945 (33 роки) с. Бишки, Козівський район, Тернопільська область
Псевдо	«Дніпровий», «Галина», «Заславський», «Київський», «Шахтар»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА ОУН
Командування
заступник командира УПА-Північ начальник політвиховного відділу ГВШ УПА
Нагороди та відзнаки

Я́ків Григо́рович Бу́сел (псевда: «Дніпровий», «Галина», «Заславський», «Київський», «Шахтар») (26 січня 1912, Митава (біля Риги), Ліфляндська губернія (за іншими даними — Кальварія (тепер — мікрорайон Вільнюса), Віленська губернія) — 15 вересня 1945, с. Бишки, Козівський район, Тернопільська область)  — український політичний діяч, публіцист, член Проводу ОУН (від серпня 1943), заступник командира УПА-Південь (1-ша половина 1944), начальник політвідділу Головного військового штабу(ГВШ) УПА (1944—1945).

Лицар Золотого Хреста Заслуги (посмертно).

Брат — Олександр Бусел.

У 1932—1933 роках  — студент юридичного факультету Львівського університету, на канікулах вів організаційну роботу в Клевані на Рівненщині.

У 1933 — повітовий командант ОУН Рівненщини. Заарештований польською поліцією 10 вересня 1933, засуджений Рівненським окружним судом 1 червня 1934 за приналежність до ОУН на 4 роки. Вийшов на волю 3 січня 1936 за амністією.

Організаційний референт крайового проводу ОУН ПЗУЗ (1936—1937). Удруге заарештований у червні 1937 (7.08.1937). Засуджений на Рівненському процесі (22—26 травня 1939) до 12 років. Вийшов на волю у вересні 1939. Співробітник політико-пропагандистського осередку при Проводі ОУН у Кракові (1940—1941).

Один з організаторів та учасник Другого великого збору ОУН(б) (квітень 1941). Протягом 1941—44 очолював крайовий політично-пропагандистський осередок, редагував всі підпільні видання на Північно-західних українських землях (ПЗУЗ, 1935—1937). Редактор підпільних видань ОУН і Української повстанської армії на ПЗУЗ:

• «Інформатор» (1942—1943),
• «Вісті з фронту УПА» (1943),
• «До зброї» (1943—1944) та ін.

На Третьому надзвичайному великому зборі ОУН(б) (серпень 1943) обраний членом Проводу.

Ініціатор скликання Першої конференції поневолених народів Сходу Європи і Азії (листопад 1943).

У лютому-серпні 1944, як заступник провідника ОУН і заступник командира УПА-Північ керував усім повстанським рухом краю, оскільки в цей час Дмитро Клячківський перебував на німецькій частині за лінією фронту. Улітку 1944 брав участь у творенні Національно-визвольної революційної організації.

Керівник політвишколу при Проводі ОУН, начальник політвиховного відділу Головного військового штабу (ГВШ) УПА (1944—1945).

Друкувався в підпільних виданнях, видав брошуру «Совєтський патріотизм». Восени 1945 — керівник суспільно-політичної референтури крайового проводу на Волині.

За оцінкою Василя Кука, Бусел був справжнім ідеологічним наставником УПА, а Петро Полтава, Осип Дяків-Горновий — його учнями і помічниками.

Загинув 15 вересня 1945 у бою з підрозділом внутрішніх військ НКВС у с. Бишки Козівського району Тернопільської області.

• Совєтський патріотизм. Вступ (надрукована посмертно 1946)

• Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 р. полковник-політвиховник УПА Яків Бусел — «Київський» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.

• У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Яків Бусел.
• 13.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Рівне Золотий хрест заслуги УПА (№ 004) переданий Віктору Буселу, племіннику Якова Бусела — «Київського».

• Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА
• Командири УПА
• Лицарі ОУН та УПА

• Бачина-Бачинський Євген. Є. Коновалець зблизька. — «Літопис Червоної Калини» 3, 1996.
• Іщук Олександр, Марчук Ігор. Брати Бусли. Життя за Україну [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2011. — 128 с. : фотогр. — (Літопис Української Повстанської Армії. Серія Події і люди; кн. 16). — ISBN 978-966-2105-30-8.
• Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
• Содоль Петро. Українська Повстанча Армія, 1943—1949: Довідник. — Нью-Йорк, 1994.
• Стасюк О. Й. Бусел Яків [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 414. — ISBN 966-00-0734-5.
• Українська журналістика в іменах. Бібл. ім. Стефаника НАН. Ред. М. Романюк. — Львів, 1997. — Вип. 4.
• Шумук Данило. Пережите і передумане. — К. : В-во ім. О. Теліги, 1998.

• Квазіенциклопедія ОУН-УПА^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Бусел Яків

• Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА
• Командири УПА
• Лицарі ОУН та УПА