YaChudo

Якуб Зеккі

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Якуб Зеккі
крим. Yaqub Zekki
Ім'я при народженніЯкуб Муратович Умєров
ПсевдоЯкуб Зеккі
Народився18 серпня 1917
Янджо, Таврійська губернія, Російська республіка (нині Путилівка (Бахчисарайський район), Бахчисарайський район, Крим, Україна)
Помер.6.1977
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовкримськотатарська
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1937—1977
ПартіяКПРС (з 1940)

Яку́б Зеккі́ (крим. Yaqub Zekki; справжнє ім'я — Яку́б Мура́тович Умє́ров; 18 серпня 1917, Янджо — червень 1977, Маріуполь) — радянський кримськотатарський письменник та журналіст. Член Спілки письменників СРСР (1975). Учасник Другої світової війни. Член КПРС (від 1940).

Біографія

Народився 18 серпня 1917 року в селі Янджо Таврійської губернії (нині Бахчисарайський район)[1].

У 1935 році закінчив Бахчисарайський педагогічний технікум. Під впливом Яг'ї Байбуртли, Абляя Шаміля та Османа Аміта почав захоплюватися літературою. Працював у газеті «Ударник» Бахчисарайського району, де у 1937 році опублікував своє перше оповідання «Къара чекмен» («Чорна шинель»)[2]. У 1940 році вступив до ВКП(б)[3].

У роки Другої світової війни брав участь в обороні Одеси, Севастополя, Керчі та Новоросійська. Був командиром відділення розвідки, мав звання старшини[4].

Після закінчення війни мешкав у Донецьку, де працював економістом у будівельних організаціях. З 1975 року — член Спілки письменників СРСР. Публікувався в газеті «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»)[2]. Ряд його творів було перекладено російською мовою. Творчість письменника зосереджена на філософській та морально-етичній проблематиці[5].

Помер у червні 1977 року в Маріуполі на 60-му році життя[1][2][5].

Був одружений, мав чотирьох доньок: Тетяну, Лілію, Олександру та Галину (Галію). Олександра проживає в місті Маріуполь.

Книги

  • «Бахт анахтары» («Ключ щастя», 1969, Ташкент)
  • «Къытыкълы икяелер» («Гумористичні оповідання», 1972, Ташкент)

Примітки

  1. ↑ а б Якуб Зекки // Донбасс. — 1977.
  2. ↑ а б в Календарь знаменательных и памятных дат 2022 г. — Сімферополь : РКБ ім. І. Гаспринського», 2021. — С. 26.
  3. ↑ Писатели Украины в Великой Отечественной: биобиблиографический справочник. — Рад. письменник, 1985. — С. 428.
  4. ↑ Кононенко Данило. Українські письменники в боях за Крим // Кримська світлиця. — 2013. — № 34. — Число 23 (08). — С. 15. Архівовано з джерела 15 квітня 2022.
  5. ↑ а б Юнусов Ш. Е. (2010). Зеккі Якуб. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 7 липня 2026.

Література

  • Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник / упоряд. О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с. — С. 407. (Посилання на Google Books)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).