Якопо Амігоні
Якопо Амігоні (італ. Jacopo Amigoni; 1682, Венеція — 1752, Мадрид) — мандрівний художник з Венеції XVIII століття. Представник італійської гілки стилю рококо. Малював міфологічні і релігійні картини, фрески, портрети. Займався графікою.
Біографія
Народився в Венеції. На художнє становлення Якопо мали вплив твори Себастьяно Річчі (1659—1734).
Добрий учень старих венеційських майстрів, Себастьяно Річчі старанно копіював художні і формальні знахідки Паоло Веронезе, але в полегшеному і декоративно спрощеному варіанті. Великої індивідуальності творам Річчі не надали і домішки стилю римського бароко. Венеційська школа живопису взагалі в 17 столітті не дала визначних майстрів, і Річчі в добу венеційського бароко не став винятком. Але ніжні фарби, посилена грація і декоративність вплинули на Амігоні. Своє художнє навчання Амигоні довершив вивченням творів барокових майстрів Солімени і Джованні Баттісти Тьєполо.
Італія переживала епоху економічної скрути і часткового занепаду. Аби заробити гроші, італійські майстри масово виїжджали за кордон в пошуках заробітку. Їхали скульптори і декоратори, співаки і архітектори, актори і представники будівельних професій, музи́ки та художники.
Долю мандрівного художника вимушено обрав і Якопо Амігоні. Окрім рідної Венеції, Амігоні працював в Баварії (1716—1728 рр.), в Лондоні (179—1739), в Мадриді (1747—1752), де і помер.
Рококо Амігоні
Незважаючи на деяке використання знахідок живопису бароко, Якопо Амігоні живописцем бароко не став. На відміну від Італії, де барокова стилістика домінувала по-над 250 років, Амігоні працював в країнах зі слабкими впливами бароко. В деяких країнах стиль бароко мав дуже обмежений термін існування (Велика Британія, значна кількість князівств Німеччини). Тому художній стиль Амігоні мав міцне підживлення іншого стилю, яким стало для нього рококо. В стилістиці рококо він виконав і фрески в монастирі бенедиктинців в місті Оттобойрен, Баварія.
Лише в його портретах впливи рококо трохи меншають. Іноді вони надзвичайно малі, як в добре намальованому груповому портреті «Оперний співак Фарінеллі з друзями».
Релігійні картини. Оттобойрен, фрески монастиря бенедиктинців
-
«Всесвітній потоп». -
«Жертвоприношення Ноя». -
«Гріхопадіння Адама і Єви». -
«Вигнання Адама і Єви з раю».
Портрети
-
Якопо Амігоні. «Барбара де Браганца». Мадрид, Національний музей Прадо. -
Якопо Амігоні. Портрет Фарінеллі, Мадрид. -
Якопо Амігоні. Невідома у вигляді Діани. Берлін. -
Якопо Амігоні. Фредерік, принц Уельський, з двома амурами.
Див. також
- Мистецтво Італії
- Живопис бароко
- Венеційська школа
- Парадний портрет
- Алегорія
- Фреска
- Релігійний живопис
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118812343 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ BeWeB
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Amigoni, Jakob // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 31.
- ↑ Holler W. Amigoni [Amiconi], Jacopo // Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T002371
- ↑ OPAC SBN
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/1803/jacopo-amigoni/objects
- ↑ Salomo's afgoderij — 1739.
Джерела
- Constantin von Wurzbach: Amigoni, Jakob. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 1, Verlag L. C. Zamarski, Wien 1856, S. 31.
- WILSON, Gladys: «One God! One Farinelli! Amigoni's portraits of a famous castrato», in: Apollo vol. 140, No. 391 (Sept. 1994), S. 45-51.
Посилання
- Consul Marcus Curius Dentatus prefers turnips to the Samnites' gifts
- Caroline Wilhelmina of Brandenburg-Ansbach [Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Print after Amigoni of Princess Amelia Sophia Eleanora [Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Prints after portraits by Amigoni. [Архівовано 19 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Venus disarming cupid. [Архівовано 4 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Venus and Adonis
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).