Якоб Гурт
| Якоб Гурт | |
|---|---|
ест. Jakob Hurt  | |
 | |
| Народився | 22 липня 1839[1][2][…] Хіммасте |
| Помер | 13 січня 1907[1][2][…] (67 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[4] |
| Поховання | цвинтар Рааді |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | мовознавець, богослов, письменник, архівіст, клерик, етнолог, парох |
| Alma mater | Гельсінський університет і Дерптський імператорський університетd |
| Знання мов | естонська[2] |
| Членство | Corporation Livoniad |
| Конфесія | лютеранство |
| Діти | Rudolf Hurtd і Max Hurtd |
Якоб Гурт (22 липня 1839, Хіммасте — 13 січня 1907, Санкт-Петербург) — естонський фольклорист, теолог та лінгвіст.
Життєпис
Гурт відомий як король естонського фольклору. За його планом у 1870 повинен був з'явитися шеститомник Monumenta Estoniae Antiquae. Він організував через пресу понад 1400 волонтерів, які пройшли Лівонію від хати до хати і зібрали близько 124 тис. сторінок текстів. Однак через фінансові труднощі у 1875–1876 вийшо тільки два томи народних пісень під назвою Vana kannel (Стара лютня). Ще два томи були опубліковані в 1938 та 1941. Гурт також опублікував тритомну збірку Setukeste laulud (Пісні сету).
Як лінгвіст він захистив дисертацію про іменники з чистим коренем -ne («Die estnischen Nomina auf -ne purum», 1886).
Вшанування пам'яті
Зображення Гурта було поміщено на десятикроновій банкноті Естонії до переходу на євро.
Бібліографія
- Rudolf Põldmäe, «Noor Jakob Hurt». Eesti Raamat, Tallinn 1988
- «Jakob Hurt 1839–1907». Koostanud Mart Laar, Rein Saukas, Ülo Tedre. Eesti Raamat, Tallinn, 1989
- Mart Laar, «Raamat Jakob Hurdast». Ilmamaa, Tartu 1995
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118947788 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Eesti biograafiline andmebaas ISIK — 2004.
- ↑ Хурт Якоб // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).