YaChudo

Яйвинська ТЕС

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Яйвинська ТЕС
59°20′16″ пн. ш. 57°14′46″ сх. д. / 59.33777778° пн. ш. 57.24611111° сх. д.
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняПермський край
Введення в експлуатацію1963 – 1965 (конденсаційні блоки), 2011 (парогазовий блок)
Вид паливавугілля, потім природний газ
ВодозабірЯйва
Енергоблоки4х150 (конденсаційні блоки), 1х448 (парогазовий блок)
Котельні агрегати4 парові ТП-72 (конденсаційні блоки), 1 котел-утилізатор CMI B-4100 (парогазовий блок)
Турбіни4 парові Харківський турбінний завод К-160-130 (конденсаційні блоки), 1 газова Siemens SGT5-4000F + 1 парова Siemens SST5-3000 (парогазовий блок)
Електрогенератори3 ТВВ-165-2 (блоки 1 – 3), 1 ТВВ-160-2Е (блок 4, після заміни), 1 SGen5-2000H (парогазовий блок)
Встановлена електрична
потужність
600 (1965), 1048 (2018)
Материнська компаніяЮнипро
Сайтunipro.energy/about/structure/affiliate/yayvinskaya/ Редагувати інформацію у Вікіданих
ідентифікатори і посилання
Яйвинська ТЕС. Карта розташування: Росія
Яйвинська ТЕС
Яйвинська ТЕС
Мапа

Яйвинська ТЕС — теплова електростанція у Пермському краї Росії.

Станцію ввели в дію з чотирма конденсаційними енергоблоками потужністю по 150 МВт, що стали до ладу в 1963, 1964 (два) та 1965 роках. Кожен з них отримав один паровий котел та одну парову турбіну.

В 1992-му замінили генератор на блоці №4.

В 2011-му ввели в дію парогазовий блок потужністю, в якому одна газова турбіна живить через котел-утилізатор одну парову турбіну. Первісно його потужність складала 411 МВт, а в 2017-му блок переномінували на 448 МВт. Паливна ефективність блоку 56,6%.

Станцію спорудили з розрахунку на використання вугілля, а в 1980-х роках перевели на природний газ, що надходить по газопроводу Чусовой – Березники – Солікамськ. Після спорудження парогразового блоку та до підсилення Чусовой – Березники – Солікамськ ТЕС відчувала нестачу блакитного палива, тому в 2013-му облаштували перемичку для подачі супутнього нафтового газу від Уньвинського родовища (в проектному режимі цей газ спрямовується на переробку по трубопроводу Уньва – Перм).

Для видалення продуктів згоряння конденсаційна ТЕС отримала два димаря заввишки по 180 метрів.

Вода для технологічних потреб надходить із річки Яйва.

Видача продукції відбувається під напругою 220 кВ та 110 кВ.[1][2][3][4][5][6]

Примітки

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).