YaChudo

Язид I ібн Муавія

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Язид I ібн Муавія
араб. يزيد بن معاوية بن أبي سفيان الأموي[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Народження: 646 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дамаск, Праведний халіфат Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 11 листопада 683 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дамаск, Омеядський халіфат[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Омеядський халіфат Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: іслам Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Омеяди Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Муавія Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Майсун бінт Бахдаль Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Fakhitah bint Abi Hashimd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Муавія II, Atikah bint Yazidd, Khalid ibn Yazidd і Abd Allah ibn Yazidd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Абу́ Халі́д Язи́д ібн Муа́вія ібн Абі́ Суфья́н аль-Ума́ві аль-Кураші́ аль-Діма́шкі (араб. ابو خالد يزيد بن معاوية بن أبي سفيان‎ الأموي القرشي‎ الدمشقي‎‎; 20/23.07.647, Мекка, Саудівська Аравія — 12.11.683, Хавварин, Сирія) — другий халіф Омеядського халіфату (26.04.680—12.11.683), представник старшої гілки династії Омеядів — Суф'янідів, син Муавії I та Майсун бінт Бахдаль ібн Унейм аль-Кальбія.

Життєпис

В юності командував сирійською армією в походах на Візантію, брав участь в облозі Константинополя (669/670). Кілька разів очолював хадж. 676 вперше в історії ісламу був оголошений спадкоємцем. Не зміг домогтися присяги від Алідів та шиїтів, що їх підтримували. Боротьба з імамом аль-Хусейном ібн Алі, що скінчилася загибеллю останнього в Кербельській битві (680), стала початком Другої Фінти. Язид I практично припинив зовнішню завойовницьку політику батька, зосередившись на внутрішніх проблемах: зміцнив адміністративну структуру, реформував фінансову систему та оподаткування, поліпшив іригаційну систему Дамаського оазису[3]. Спроба придушити повстання Абдаллаха ібн аз-Зубейра призвела до фактичного розпаду Халіфату (683). Розбився на смерть під час полювання, впавши п'яним з коня[4]. Йому успадкував син Муавія II.

Примітки

  1. ↑ الزركلي خ. ا. الأعلام: قاموس تراجم لأشهر الرجال والنساء من العرب والمستعربين والمستشرقين — 15 — بيروت: دار العلم للملايين, 2002. — Т. 8. — С. 189.
  2. ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/652315/Yazid-I
  3. ↑ Yazīd I. Encyclopaedia Britannica (англ.) . Процитовано 14.11.2019.
  4. ↑ Алиев, А. А. (2014). Курайшиты: Историко-генеалогический справочник (рос.) . Москва: ИНИОН РАН. с. 272. ISBN 978-5-248-00764-6.

Література

  1. de Goeje, Michael Jan (1911). Caliphate s.v. The Ommayad Dynasty; Rule of Yazid . У Chisholm, Hugh (ред.). // Encyclopædia Britannica (англ.). Т. 5 (вид. 11-те). Cambridge University Press. с. 29—30.
  2. Большаков О. Г. История Халифата. Том 3. Между двух гражданских войн (656-696). — М.: Восточная литература, 1998. — 382 с.: карты, илл. — ISBN 5-02-018013-0.
  3. Фильштинский И. М. История арабов и халифата (750—1517 гг.). 3-е изд., испр. и доп. — М.: ACT: Восток-Запад, 2006. — 349, [3] с. ISBN 5-478-00399-9.
  4. Али Заде А. А. Хроники мусульманских государств I–VII веков хидж ры. 2-е, изд., испр. и доп. — М., УММА,. 2007. — 445 с., илл. — ISBN 5-94824-111-4.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).