Ядерна бомба Mark 14

Ядерна бомба Mark 14
Фото Mk14 без хвостової частини
Тип	Термоядерна гравітаційна бомба
Походження	США
Історія використання
Війни	Холодна війна
Історія виробництва
Розробник	Лос-Аламоська національна лабораторія
Виготовлення	Лютий-жовтень 1954 року[1]
Характеристики
Вага	13,130–14,060 кг
Довжина	5.6 м
Діаметр	156 см

Ядерна бомба Mark 14 — стратегічна термоядерна зброя 1950-х років, була першою розгорнутою твердопаливною водневою бомбою. Конструкція якої була експериментальна, і на початку 1954 року було випущено лише п'ять одиниць. Випробуваняя було у квітні 1954 року під час ядерного випробування Кастл Юніон мала потужність 6,9 Мт. Бомбу часто вказують як TX-14 (для «експериментальної») або EC-14 (для «надзвичайних можливостей»). Її також називають пристроєм «Будильник», хоча вона не має нічого спільного з дизайном під такою ж назвою, запропонованим раніше Едвардом Теллером і відомим як Слойка в Радянському Союзі.

Термоядерне паливо, яке використовувалося в бомбі, було дейтеридом літію, збагаченим на 95% ізотопом літію 6, який на той час був дефіцитним ресурсом, і цей дефіцит був головною причиною його обмеженого розгортання. Тест Кастл Браво показав, що незбагачений ізотоп літію-7 так само добре функціонує для реакцій ядерного синтезу, як і ізотоп 6. Бомба Mk-14 мала діаметр 1,56 метра і довжиною 5,64 метри. Важили від 13 100 і 14 100 кг і використовував 20 метровий парашут.

Версія, протестована в Castle Union, використовувала RACER IV. 5 Мт загального виходу отримано від розщеплення, що робить його дуже «брудною» зброєю^[2].

До 1956 року компоненти всіх п'яти вироблених бомб Mk-14 були перероблені в Mark 17s.

• Хансен, Чак, « Мечі Армагедону : розвиток ядерної зброї США з 1945 року» (CD-ROM і доступне завантаження). PDF-2.67 Mb. 2600 сторінок, Саннівейл, Каліфорнія, Chucklea Publications, 1995, 2007.ISBN 978-0-9791915-0-3ISBN 978-0-9791915-0-3 (2-е видання)