Яакко Ютейні
| Яакко Ютейні | |
|---|---|
фін. Jaakko Juteini  | |
 | |
| Народився | 14 липня 1781[2][1] Rahkoilad, Hattulad, Тавастгуська губернія |
| Помер | 20 червня 1855[1] (73 роки) Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[1] |
| Країна | Велике князівство Фінляндське |
| Діяльність | поет |
| Вчителі | Henrik Gabriel Porthand[3] і Франс Міхаель Францен[3] |
| Знання мов | фінська і шведська[3] |
| Жанр | поезія[3] і есей[3] |
| |
Яакко Ютейні (фін. Jaakko Juteini; 14 липня 1781, комуна Гаттула, Фінляндія — 20 червня 1855 Війпурі (Виборг), Велике князівство Фінляндське) — фінський поет-просвітитель, драматург, громадський діяч. Один із засновників модерного фінського націоналізму. Писав шведською і фінською мовами.
Філософську працю Ютейні «Записи міркувань на різні теми» («Anteckningar af tankar uti warianta ämnen», 1827), яка мала антиклерикальне звучання, публічно спалено. Низка віршів Ютейні стали народними піснями.
Біографія
Народився у багатодітній родині (шестеро дітей) Гейккі Міконпойка у Шведському королівстві. Після смерті батьків спочатку навчався у місті Гямеенлінна, а потім у різних релігійних закладах Турку, зокрема в університеті (1800), де хотів здобути право на священство. Позитивно прийняв анексію Фінляндії з боку Російської імперії (1809), оскільки сподівався на створення місцевих органів державної влади.
Творчість
У вірші «Розпис на ганебному стовпі для фінських вчених» (1817), а також вступній статті до «Граматики фінської мови» (1818) вмістив відозви проти дискримінації фінської мови у Великому князівстві Фінляндському.
У п'єсі «Сімейство» (1817) і віршах захищав честь фінського селянства, пригнобленого шведськими аристократами[4]. Автор сатиричної антиклерикальної п'єси «Жарт про нечисті сили» («Pila pahoista hengistä», 1817)[4][5].
Громадська діяльність
1813 — переїжджає до м. Виборг, де розгорнув велику громадську діяльність; як лояльний до Петербурга представник фінської інтелігенції, стає секретарем міського магістрату м. Виборг (1813—1840), цензором виборзької друкарні (1840)[6]. Один із засновників фіномовного журналу «Вісник» («Sanan-saattaja», 1833). Клопочеться про створення публічної бібліотеки (відкрита 1841 за участю Густава Маннергейма — діда Карла Маннергейма). Член-засновник і перший президент Виборзького Фінського Літературного товариства (1845). Але видання праці Ютейні «Записи міркувань на різні теми» спричинило загальноімперський скандал, так що у справу з забороною цієї книжку втрутився начальник таємної поліції Російської імперії О. Бенкендорф. Зрештою, весь наклад книжки спалено, а сам Ютейні змушений був перейти цілком на громадську роботу.
У мовній політиці Ютейні наполягав: престиж мови забезпечує її державність та патріотичне виховання її носіїв. «Мова — залізний обруч, мова злютовує народ воєдино», — сказав він 1820.
У фінській історії Ютейні — один із батьків сучасного фінського націоналізму, провісник державної емансипації фінської мови.
Джерела
- Helka, Гельсинська університетська бібліотека
- Довідка про Яакко Ютейні (укр.)
- Котляревський і Ютейні — перші будителі модерних націй у Наддніпрянській Україні й Фінляндії (укр.)
Примітки
- ↑ а б в г Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Jacob Judén — SLS.
- ↑ а б в г д Biografiskt lexikon för Finland — SLS.
- ↑ а б Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 63—64.
- ↑ Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 64—65.
- ↑ Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 62.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).