Юцика

Юцика
Jucika
Загальні дані про видання
Країна	Угорщина
Жанр	комедія
Формат	3 кадри
Тип	однопанельний
Дата публікації	4 січня 1957
Головні герої	Юцика
Творча команда
Творець(і)	Пал Пуштай
Сценарист(и)	Пал Пуштай
Художник(и)	Пал Пуштай
Технічні дані про видання

«Юцика» (угор. Jucika) — угорський комікс Пала Пуштая, що видавався з 1957 року до його смерті в 1970 році. Головна героїня — молода, приваблива жінка, яка потрапляє в різноманітні ситуації, де проявляє винахідливість. Багато коміксів обертаються навколо романтичних пригод Юцики, де вона знаходить незвичайний спосіб бути з бажаним чоловіком і уникнути уваги небажаного. Загалом вийшло 500 коміксів у форматі серій із трьох кадрів.

У 2010-х роках Юцика знову стала популярною в соціальних мережах.

Комікси про Юцику публікувалися в 1957—1959 у журналі «Érdekes Újság», а з 1959 року в «Lúdas Matyi»^[1]. Випускалися в форматі трьох кадрів, завжди без слів. Здебільшого малюнок чорно-білий з 1-2 додатковими кольорами, як правило зафарбований одяг. Перші комікси були цілком чорно-білі, пізніші — кольоровими чи з фотографіями як фоном^[2]. Вони видавалися з 1957 по 1970 рік, до смерті Пала Пуштая — автора Юцики^[3].

Юцика — молода жінка з мигдалеподібними очима, фігурою в вигляді пісочного годинника та короткою стрижкою. Вона часто проявляє винахідливість і навіть нахабство, аби вирішити якусь нагальну проблему, привернути увагу бажаних чоловіків і віднадити небажаних^[2]. Юцика модно одягається, веде активне життя: відвідує кіно, театр, займається спортом, але не цурається вживати алкоголь. Постає в різних професіях: бортпровідниця, фабрична робітниця, фотожурналістка, залізничниця і т.ін. Вона живе сама, за винятком єдиного коміксу, де одружена^[4]. Більшість її пригод відбуваються в місті (на роботі, на вулиці, в громадському транспорті тощо), але також героїня буває на природі чи десь у інших місцях. Зрідка в коміксах присутні елементи абсурду й фантастики: Юцика перетворюється на абстрактну картину, до неї говорить журнал, у її квартирі працює робот^[2][5].

Більшість оригінальних малюнків Юцики втрачені. Згідно з легендою, дружина Пала після смерті чоловіка спалила їх чи то через заздрість до популярності Юцики, чи то тому, що Юцика нагадувала якусь реальну жінку^[1].

За життя Пуштая Юцика була маловідома за межами Угорщини. Її зображали в календарях видавництва «Budaprint» у 1970-і. У 1964 році Юцику зіграла актриса Габі Магда в телевізійному вар'єте. У 1960-х роках героїня також з'явився в анімаційній рекламі одягу. Багато колекціонерів журналів зберігали старі випуски, завдяки чому комікси можна було відсканувати та відновити в цифровому вигляді^[1].

9 епізодів вийшли в східнонімецькому журналі «Frei Welt». За межами Європи «Юцика» друкувалася в канадських газетах під назвою «Judy»^[1].

У 2009 році вийшла поетична збірка «Fondorlatos Jucika», Кароля Борлоя як данина поваги Юциці, з ілюстраціями Пуштая^[1].

Комікси та їхня героїня стали предметом підвищеного інтересу наприкінці 2010-х років на хвилі руху MeToo — акції-флешмобу проти сексуального насильства і сексуальних домагань^[1]. 24 квітня 2018 року блог на Tumblr під назвою lesserknownwaifus опублікував добірку коміксів про Юцику^[4]. Потім, влітку 2018 року, користувач Twitter на ім'я Jigboi також опублікував комікс і запитав де він може знайти більше. Дописи отримали широкий відгук на Tumblr, Twitter, Reddit, 4chan та інших ресурсах^[4], а шанувальники коміксів почали створювати власні. У 2022 році угорський видавець kilencedik.hu випустив компіляцію коміксів 1957—1958 років^[1].

• Бетті Буп

• Pál Pusztai на Comiclopedia (англ.)