YaChudo

Юхан Аавік

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Юхан Аавік
ест. Juhan Aavik
Зображення
Юхан Аавік, 1968 рік
Юхан Аавік, 1968 рік
Основна інформація
Дата народження29 січня 1884[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняГолстре, Пайсту (волость), Вільяндімаа, Естонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті26 листопада 1982[1][2][…] (98 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіСтокгольм, Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСкугсчиркогорден[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія
 Естонія
 Швеція
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїдиригент, композитор, історик, музичний педагог, учитель музики, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Білої зірки 3 ступеня 3rd Class of the Order of the Cross of the Eagle
ДітиKarl Aavikd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ю́хан Аа́вік (ест. Juhan Aavik; 29 січня 1884, Голстре (Holstre), нині у повіті Вільянді, Естонія — 26 листопада 1982, Стокгольм) — естонський композитор, диригент, музичний педагог.

Біографічні дані

Батько Юхана — Андрес Аавік — був шкільним учителем і керівником хору та духового оркестру.

Музичну освіту здобув у Санкт-Петербурзі. Закінчив Петербурзьку консерваторію: 1907 року — по класу труби у Василя Вурма, а 1911 року — по класу музичної теорії та композиції в Анатолія Лядова, Миколи Соловйова, Язепа Вітолса та Олександра Глазунова.

Професор і директор Талліннської консерваторії (1933—1940).

1944 року емігрував до Швеції.

У Стокгольмі видав «Історію естонської музики» в чотирьох томах (перші два томи — 1965, два останні томи — 1969).

Твори

  • Естонська рапсодія для оркестру (1929).
  • Цикли фортепіанних п'єс:
    • «Спогади про Поркуні» (1930),
    • «Спогади про юні роки» (1936, 1939).
  • Концерт для фортепіано з оркестром (1943).
  • Концерт для скрипки з оркестром (1945).
  • Симфонія № 1 (1946).
  • Симфонія № 2 (1948).
  • Концерт для віолончелі та оркестру (1949).
  • Концерт для контрабаса та оркестру (1950).
  • Соната для органа (1951).
  • Соната для скрипки та фортепіано (1952).
  • Фортепіанне тріо (1957).

Примітки

Література

Електронні джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).