Соломін Юрій Мефодійович
| Юрій Соломін | |
|---|---|
| Соломін Юрій Мефодійович | |
| Ім'я при народженні | рос. Юрий Мефодьевич Соломин |
| Народився | 18 червня 1935 Чита, Східносибірський край, РСФРР, СРСР |
| Помер | 11 січня 2024[1][2] (88 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкурівський цвинтар |
| Громадянство | |
| Діяльність | актор, кінорежисер, театральний режисер, театральний педагог, телеактор, громадський діяч, кіноактор, актор театру, політик |
| Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1957) |
| Заклад | Державний академічний Малий театр Росії |
| Роки діяльності | 1957 — 2024 |
| Партія | КПРС |
| Брати / сестри | Віталій Соломін |
| IMDb | nm0813272 |
| Нагороди та премії | |
| | |
Соломін Юрій Мефодійович (нар. 18 червня 1935, Чита, РРФСР — 11 січня 2024, Москва, РФ[3]) — радянський і російський актор, режисер. Герой Праці Російської Федерації (27.04.2020), Народний артист СРСР (09.02.1988), Народний артист Киргизської Республіки (02.05.1996), лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1971) та Державної премії Росії (2002).
Життєпис
Народився 18 червня 1935 року у м. Читі (РФ).
Закінчив Вище театральне училище ім. М. С. Щепкіна (1957).
З 8 вересня 1990 року по 15 листопада 1991 року — міністр культури РРФСР. В подальшому, до 5 грудня 1991 року — тимчасово виконував обов'язки міністра. Головний режисер Малого театру.
Старший брат актора Віталія Соломіна.
Фільмографія
- 1969 — «Ад'ютант його високоповажності»" — штабс-капітан Кольцов;
- 1975 — «Дерсу Узала»;
- 1977 — Блокада
- 1977 — «Ходіння по муках» (1977) — Іван Ілліч Тєлєгін;
- 1978 — «Звичайне диво» (1978) — Шинкар;
- 1980 — «Світло у вікні» (1980) — Володимир Олександрович Єгоров;
- 1984 — «ТАРС уповноважений заявити…» (1984) — полковник Славін;
- «Серце матері», «Вірність матері», «Сильні духом», «Четвертий», «Блокада» та ін.
Знявся в українських художніх фільмах:
- «Інспектор карного розшуку» (1971, Головко);
- "Квартет Гварнері (1978, Водницин);
- «Спочатку було слово» (1992, також режисер).
Громадянська позиція
11 березня 2014 року підтримав Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму»[4]. Вважав Крим і місто Харків — історично російськими[5].
Див. також
- 10054 Соломін — астероїд, названий на честь цього актора і режисера.
Примітки
- ↑ Известия — 1917. — ISSN 0233-4356; 1563-6313
- ↑ Умер Юрий Соломин — 2024.
- ↑ Помер актор Юрій Соломін, який зіграв головну роль у фільмі «Ад'ютант його превосходительства», Факти, 11.01.2024
- ↑ Главком [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Соломин: Крым — наша земля и, отключив свет, Украина подляну сделала. Это полный беспредел!. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 401;
- Волчанский А. Народний артист СССР Ю. М. Соломин. М., 1991.;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. М., 1998. — С. 249—257;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С. 710;
- Кинословарь. Т. 3. СПб., 2001. — С. 124—125.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).