Лотман Юрій Михайлович

Юрій Михайлович Лотман
Юрий Михайлович Лотман
Народився	28 лютого 1922 Петроград
Помер	28 жовтня 1993 (71 рік) Тарту
Поховання	цвинтар Рааді
Країна	СРСР
Національність	єврей
Діяльність	семіотик
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	семіотика, мовознавство, літературознавство, теорія кіно, театрознавство, культурологія
Заклад	Тартуський університет
Вчене звання	професор Тартуського університету
Науковий ступінь	доктор наук
Науковий керівник	Grigory Gukovskyd, Макогоненко Георгій Пантелеймонович і N. I. Mordovchenkod
Відомі учні	Boris Gasparovd Mikhail Bilinkisd Mikhail Weiskopfd Vadim Rudnevd Булкіна Інна Семенівна Ljubov Kisseljovad Alexander Belousovd Gabriėlʹ Superfind
Аспіранти, докторанти	Mikhail Weiskopfd Jelena Grigorjevad Ljubov Kisseljovad Yelena Grachyovad
Членство	Академія наук Естонії Шведська королівська академія наук Британська академія Норвезька академія наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	семіотика
У шлюбі з	Zara Mintsd[1]
Діти (3 )	Міхаїл Лотман[2] Олексій Лотман
Нагороди	Pushkin Awardd Juhan Smuul literary awardd (1987) почесний доктор Університету Париж VIIId (2 квітня 1991, 1991)
Автограф
Лотман Юрій Михайлович у Вікісховищі

Юрій Михайлович Лотман (28 лютого 1922, Петроград — 28 жовтня 1993, Тарту) — радянський та естонський літературознавець, культуролог та семіотик єврейського походження.

Навчався в Петрішуле з 1930 до 1939 року та в Ленінградському університеті. Був призваний на військову службу в 1940 році. Брав участь у Другій світовій війні.

Після закінчення університету в 1950 році і до кінця життя працював у Тарту через ліберальнішу обстановку в Естонській РСР; професор Тартуського університету.

У березні 1951 року одружився із Зарою Григорівною Мінц (1927—1990) — літературознавицею, фахівчинею з вивчення творчості Александра Блока та російського символізму, професоркою Тартуського університету.

Юрій Лотман — один з основоположників Тартусько-московської семіотичної школи. Член-кореспондент Британської академії наук (1977), член Норвезької академії наук (1987), академік Шведської королівської академії наук (1989) і член Естонської академії наук.

Наприкінці 1980-х років Юрій Лотман виступив на телебаченні з серією пізнавальних передач «Бесіди про російську культуру».

У праці «Структура літературного тексту» Лотман зосереджує увагу не на часовій структурі оповіді в художньому тексті, а на структурі просторовій. Ця просторова модель знайшла широке використання при літературознавчому аналізі на рівні тексту.

Подія або сюжет є у Лотмана парафразою дії в оповіді. При аналізі, на думку Лотмана, слід брати до уваги глобальну структуру тексту, а не окремі фрагменти дії. За Лотманом сюжет складається з трьох елементів:

• Семантичне поле (світ, про який оповідається), розділене на дві комплементарні множини;
• Межа між двома множинами, яку може передолати лише герой оповіді.
• Герой оповіді (персонаж), який є носієм дії в оповіді.

Наративні тексти можуть бути, на думку Лотмана, революційними або реститутивними. В революційних текстах присутнє подолання межі. У реститутивних текстах подолання межі не відбувається.

Лотман вважав, що будь-який культурний порядок світу структурується за топологічним принципом, тобто соціальні, релігійні, політичні й моральні моделі концепціоналізуються через просторові уявлення.

Аналогічно до біосфери, Лотман розробив поняття «семіосфери». Семіосфера — це такий закритий простір, всередині якого відбуваються комунікативні процеси.

• 6 жовтня 2007 року перед бібліотекою Тартуського університету було відкрито пам'ятник Ю. М. Лотману. Скульптор Маті Кармін, архітектор Андрес Лунге.

• Лекции по структуральной поэтике (1964)
• Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 1 (1970)
• Структура художественного текста (1970)
• Анализ поэтического текста. Структура стиха (1972) (монография)
• Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 2 (1973)
• Семиотика кино и проблемы киноэстетики (1973)
• Роман А. С. Пушкина «Евгений Онегин»: Комментарий (1980)
• Александр Сергеевич Пушкин: биография писателя (1981)
• Лотман Юрий Михайлович. Александр Сергеевич Пушкин. Биография писателя. Пособие для учащихся. — 2—е. — Лениград : «Просвещение». Ленинградское отделение, 1983. — 256 с. — (Биография писателя) — 400 000 прим. (рос.)
• Культура и взрыв (1992)
• Лотман Ю. Беседы о русской культуре. Быт и традиции русского дворянства (XVIII — начало XIX века). (1993)
• Диалог с экраном (1994; совместно с Ю. Цивьяном)

• Литературоведение должно быть наукой (1967)
• О типологическом изучении литературы (1969)
• О содержании и структуре понятия «художественная литература» (1973)
• Замечания о структуре повествовательного текста (1973)
• К функции устной речи в культурном быту пушкинской эпохи (1979)
• Литературная биография в историко-культурном контексте (К типологическому соотношению текста и личности автора) (1986)
• Массовая литература как историко-культурная проблема (1991)
• Лотман Ю. До побудови теорії взаємодії культур (семіотичний аспект) // Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — С. 195—211.

• Егоров Б. Ф. Жизнь и творчество Ю. М. Лотмана. М., 1999. — 384 с. (рос.)
• Киченко О. С. Пушкіністика Ю. М. Лотмана 1970 — 1980-х років: реконструктивні стратегії в семіотиці: Монографія. — Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2012. — 156 с.

• Михаил Гаспаров. Лотман и марксизм (1996) [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Radio Polonia: Юрій Лотман і Тартуська школа. Інтерв'ю з професором Збігневом Кльохом. [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Сторінка Юрія Лотмана
• Пушкін [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
• книги Ю. Лотмана в бібліотеці Гумер [Архівовано 16 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Lotmaniana Tartuensia [Архівовано 29 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Сторінка Юрія Лотмана [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.] в Галереї Міжнародного Товариства Философів [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Гаспаров Михаил Леонович|М. Гаспаров «Лотман и марксизм» //Доклад на Третьих Лотмановских чтениях (РГГУ, декабрь 1995 г.)

• Лотман Ю. М. Заметки по поэтике Тютчева [Архівовано 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Лотман Ю. М. Анализ стихотворения Ф. И. Тютчева «Два голоса» [Архівовано 3 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Лотман Ю. М. Звонячи в прадеднюю славу
• Куклы в системе культуры
• «Пиковая дама» и тема карт и карточной игры в русской литературе начала XIX века
• Лотман Ю. М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики [Архівовано 18 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Лотман Ю. М. Устная речь в историко-культурной перспективе [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Лотман Ю. М. Слово и язык в культуре просвещения [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Беседы о русской культуре [Архівовано 13 травня 2010 у Wayback Machine.]