YaChudo

Юрген Рот

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рот (значення).
Юрген Рот
нім. Jürgen Roth Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 листопада 1945[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Франкфурт-на-Майні[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 вересня 2017[1][2] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, письменник, публіцист, письменник-документаліст Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьжурналістика[3] і журналістське розслідування[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2443127 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтwww.juergen-roth.com

Юрген Рот (нім. Jürgen Roth, 4 листопада 1945, Франкфурт-на-Майні — 28 вересня 2017) — німецький публіцист і кримінальний журналіст. Вважається одним з найвідоміших німецькомовних журналістів-розслідувачів.

З 1971 року Рот видавав книги та телевізійні документальні фільми про організовану злочинність з акцентами на Східну Європу, Туреччину, Німеччину, міжнародний тероризм та торгівлю зброєю. Брав активну в організації контролю за злочинністю бізнесу. Юрген Рот вважав, що організована злочинність глибоко переплетена з економічною системою і що вона є частиною економічного життя Європи.[5] Він також був автором книг про польську катастрофу Ту-154 у Смоленську.[6] У 2001 році написав книгу про Вадима Рабіновича.[7]

Життєпис

Юрген Рот народився 4 листопада 1945 року у Франкфурті-на-Майні.[8]

У середній школі здобув професію експедитора. У 1968 році він і його дружина прожили рік в Туреччині.[8]

Смерть

Рот помер після важкої хвороби у вересні 2017 року у віці 71 року.[9]

Контроверсії

Проти Рота неодноразово подавали судові позови, в тому числі політиками Герхардом Шредером[10] і міністром внутрішніх справ Болгарії Руменом Петковим.[11]

Кілька позовів за наклеп Рот програв, в тому числі з лейпцизьким підприємцем (штраф: 4200 євро) за наклеп на прокурора (нібито взяття хабара). У 2000 році за публікацію неправдивих тверджень у книзі «Die graue Eminenz» в Гамбургському районі Landgericht було заборонено розповсюдження цієї книги та наклали штраф сумою 20 000 німецьких марок для відшкодування збитків. У 1999 році Oberlandesgericht Hamburg засудив Рота та іншу особу до 80 000 німецьких марок відшкодування збитків через телевізійні репортажі.[12]

Бібліографія

  • 1971: Armut in der Bundesrepublik
  • 1972: Ist die Bundesrepublik Deutschland ein Polizeistaat?
  • 1973: Partner Türkei oder Foltern für die Freiheit des Westens?
  • 1974: Bundeswehr, BGS, Polizei, Hüter der Verfassung?
  • 1975: Z.B. Frankfurt, die Zerstörung einer Stadt
  • 1977: Aufstand im wilden Kurdistan
  • 1978: Geographie der Unterdrückten
  • 1981: Die Türkei — Republik unter Wölfen
  • 1982: «Es ist halt so …»
  • 1984: Dunkelmänner der Macht
  • 1985: Zeitbombe Armut
  • 1986: Makler des Todes
  • 1987: Rambo
  • 1987: Das zensierte Buch: Geschäfte und Verbrechen der Politmafia
  • 1988: Die illegalen deutschen Waffengeschäfte und ihre internationalen Verflechtungen
  • 1990: Die Mitternachtsregierung
  • 1992: Sie töten für Geld
  • 1992: Verbrecher-Holding
  • 1995: Der Sumpf
  • 1996: Die Russen-Mafia
  • 1997: Absturz
  • 1999: Die Graue Eminenz
  • 1999: Die roten Bosse
  • 2000: Schmutzige Hände: Wie die westlichen Staaten mit der Drogenmafia kooperieren, Goldmann, ISBN 3442151341
  • 2001: Der Oligarch
  • 2002: Netzwerke des Terrors
  • 2003: Die Gangster aus dem Osten
  • 2004: Ermitteln verboten!
  • 2005: Gejagt von der Polenmafia, Eichborn, ISBN 3-8218-5589-4
  • 2006: Der Deutschland-Clan: Das skrupellose Netzwerk aus Politikern, Top-Managern und Justiz, ISBN 978-3-453-62020-9
  • 2007: Anklage unerwünscht: Korruption und Willkür in der deutschen Justiz, Eichborn-Verlag, ISBN 978-3-8218-5667-4

Примітки

  1. ↑ а б в http://www.hessenschau.de/kultur/umstrittener-enthuellungsautor-juergen-roth-ist-tot,kurz-roth-tot-100.html
  2. ↑ а б в Munzinger Personen
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ Klöckner, Marcus. "Gezielte Zerstörung der sozialen Sicherungssysteme in Europa". heise online (нім.). Процитовано 20 травня 2020.
  6. ↑ Jürgen Roth - Smoleńsk 2010. Spisek, który zmienił świat. DataPremiery.pl (пол.). Процитовано 20 травня 2020.
  7. ↑ Олигарх. Вадим Рабинович: правда и вымысел (Юрген Ротт). JEWISHBOOK — магазин еврейской книги и атрибутики иудаизма (рос.). Процитовано 20 травня 2020.
  8. ↑ а б Alfred Ohswald: Interview mit Jürgen Roth (niem.). buchkritik.at.
  9. ↑ Waibel, Ambros (3 жовтня 2017). Nachruf auf den Journalisten Jürgen Roth: Alte Schule. Die Tageszeitung: taz (нім.). ISSN 0931-9085. Процитовано 20 травня 2020.
  10. ↑ Rühle, Alex. Juristischer Übereifer. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 20 травня 2020.
  11. ↑ Jurgen Roth: My Life Is in Danger in Bulgaria - Novinite.com - Sofia News Agency. www.novinite.com. Процитовано 20 травня 2020.
  12. ↑ Burger, Reiner; Dresden. Medien: Der Sachsen-Sumpf ist ausgetrocknet. FAZ.NET (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 20 травня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).