YaChudo

Юзеф Петро Пац

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Юзеф Петро Пац
Józef Piotr Pac
генерал-майор, генерал-ад'ютант литовських військ
Нині на посаді

Народився1736[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільнюс, Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 березня 1797[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ražankad, Лідський повіт, Литовська губернія, Російська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийChurch of Saints Peter and Paul in Ražankad[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоPiotr Pacd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЕвфрозина з Оґінськихd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Білого Орла Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)

Юзеф Петро Пац (пол. Józef Piotr Pac; 1736, Вільно — 13 березня 1797) — державний і воєнний діяч Великого князівства Литовського, генерал-майор литовських військ (13 березня 1797), з 1758 року або раніше — генерал-ад'ютант булави великої литовської, староста вілейський.

Біографія

Представник литовського магнатського роду Паців герба Гоздава. Тато — Петро Пац (пом. 1756), староста пінський і вілейський, мати — княжна Єфросинія Огінська (пом. бл. 1765). Сестри — Бенедикта та Ельжбета.

У 1776 р. обирався депутатом від лідського повіту на конфедеративний сейм. Противник партії Чорторийських.

16 березня 1792 року нагороджений Орденом Білого орла.

24 квітня 1794 року на площі перед ратушею у Вільно був урочисто проголошений «Акт повстання литовського народу», котрий підтверджував єдність віленських інсургентів та повстанців Тадеуша Костюшка. У той же день була створена Вища Тимчасова рада повстанців, яку очолив Юзеф Неселовський. До складу Ради також увійшли 29 заслужених громадян литовської столиці, в тому числі і староста вілейський Юзеф Пац.

Улітку 1794 року вирушив до Галичини, звідки повернувся на батьківщину після поразки повстання Костюшка.

Посилання

  1. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 279. — 377 с.
  2. ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. ↑ а б в Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 285. — 377 с.
  4. ↑ а б Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 260, 279. — 377 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).