YaChudo

Юзеф Анквич

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Юзеф Анквич
Józef Ankwicz
Портрет Юзефа Анквича (після 1774 року)
Народився1750 або 1750[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 травня 1794 Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
·повішення Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСвєнтокшиське кладовище у Варшавіd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьполяк
Діяльністьсуддя Коронного трибуналу, урядник, політичний діяч
Відомий завдякидіяч Торговицької конфедерації
Alma materКолегіум нобіліум
ЧленствоТорговицька конфедерація і Q11741621? Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станшляхтич
Титулграф
Посадасандецький каштелян
Конфесіяримо-католик
РідАнквичі
БатькоСтаніслав Анквич
МатиСаломея Чернянка
У шлюбі зАнна з Біберштайн Старовейська
ДітиАнджей
Нагороди
орден Білого Орла
Герб
Герб

графський герб Абданк

Ю́зеф А́нквич графського гербу Абданк (пол. Józef Ankwicz; близько 1750, Новий Санч[джерело?] — 9 травня 1794, Варшава) — граф, польський шляхтич, суддя Коронного трибуналу, урядник, політичний діяч, торговицький конфедерат.

Життєпис

Народився близько 1750 року. Батько — Станіслав Анквич, сандецький каштелян, матір — дружина батька Саломея Чернянка.

Навчався в «Колегіум нобіліум» принаймні до 1766 року.

Був послом до Сейму 1776 року від Краківського воєводства. Завдяки інтелігентності та здібностям правника за підтримки короля отримав посаду судді Коронного трибуналу та був нагороджений орденом святого Станіслава. Пізніше опікувався виділовими школами.

Мав посаду (уряд) сандецького каштеляна від 19 січня 1782 року після відставки батька[2] (до 1791 року). Був послом останнього сейму Речі Посполитої — Гродненського в 1793 році.

З 1793 року перебував на службі Російській імперії.

Під час Варшавської (костюшківської) інсурекції був заарештований 18 квітня 1794 року у м. Варшава. В ув'язненні поводився гідно, на відміну від частини інших в'язнів, визнаючи, що кожен, хто підписав поділ Польщі, вартий смерті.

Незважаючи на заступництво Яна Кілінського, повішений як зрадник 9 травня 1794 року у м. Варшава під час костюшківської інсурекції.[3] Був похований на давньому Свентокшиському цвинтарі на Кошиках (Варшава).[4]

Сім'я

Дружина — Анна з Біберштайн Старовейська. Діти:

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1069631108 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Nieć J. Ankwicz Józef (†1794)… — S. 115. (пол.)
  3. ↑ Nieć J. Ankwicz Józef (†1794)… — S. 116. (пол.)
  4. ↑ Józef hr. Ankwicz z Posławic h. Awdaniec (ID: 1.148.42) [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.].
  5. ↑ ks. Umiński J. Ankwicz Andrzej Alojzy hr. z Posławic Skarbek (1774—1838) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 115. (пол.)

Джерела

  • Nieć J. Ankwicz Józef (†1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 115—116. (пол.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).