Щуча Гребля
| село Щуча Гребля | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Тер. громада | Дмитрівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040130140025702 |
| Облікова картка | Щуча Гребля |
| Основні дані | |
| Засноване | перша половина XVII сторіччя |
| Населення | 325 осіб |
| Площа | 0,6 км² |
| Густота населення | 541,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16573 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°54′31″ пн. ш. 32°54′33″ сх. д. / 50.90861° пн. ш. 32.90917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
142 м |
| Водойми | річка Хвощова |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16572, Чернігівська область, Бахмацький район, смт. Дмитрівка, вул. Незалежності, 18 |
| Карта | |
Щуча Гребля | |
Щуча Гребля | |
| Мапа | |
| |
Щу́ча Гре́бля — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — 325 осіб[1].
Географія
Село Щуча Гребля розташоване за 38 км на південь від міста Бахмач на трасі Ічня — Дмитрівка. Село розташоване в зоні помірного помірно-континентального клімату. Середня висота населеного пункту над рівнем моря — 142 м. Річка Хвощова поділяє село на дві частини. На південь від Щучої Греблі розташований ботанічний заказник Семиліски. В селі 130 дворів. Національний склад представлений переважно українцями, конфесійний склад — християнами. Православна парафія без постійного священика — настоятель УПЦ (МП) із селища Дмитрівка.
Історія
У цій місцевості люди мешкали щонайменше з I тис. до н. е. Про це свідчать 11 скіфських курганів, виявлених поблизу Щучої Греблі, які є археологічними пам'ятками.
Хутір Щуча Гребля виник у першій половині XVII сторіччя: Щуча Гребля значиться хутором Красноколядинської сотні Прилуцького полку Гетьманської України (1648–1782). У 1708 році Щуча Гребля згадується в Універсалі, де говориться про греблю «…зъ млином Щуцким о двух камнях».
У 1906 році акціонерне товариство з Дмитрівки на чолі з Костянецьким збудувало в Щучій Греблі цукровий завод. Багатий торговець Перцев спорудив тут паровий млин, а інший торговець, Райко, біля Романкової греблі побудував цегельний завод. У 1920-х роках завод був зруйнований. У заводських приміщеннях деякий час працював сільськогосподарський технікум, а пізніше — туберкульозна лікарня.
Жертвами Голодомору в селі стали три особи. Тут споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни.
На території села діють фельдшерсько-акушерський пункт, клуб. До 2003 року працювала початкова школа.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 325 | 100 % |
Відомі уродженці
- Ольга Допа — голова Бахмацької районної державної адміністрації[3].
- Василь Прохорський — Герой Майдану, волонтер Медичної сотні. Загинув від пострілу спецпідрозділу «Беркут» у потилицю 18 лютого 2014 на вулиці Інститутській, поблизу Львівської барикади.
- Шашенок Володимир Миколайович (1951—1986) — інженер-налагодник системи автоматики, співробітник «Смоленськатоменерго», одна із перших жертв аварії на Чорнобильській АЕС.
Галерея
-
Група крамниць -
Колишній сільський магазин (продмаг) -
Занедбана будівля
Також
Примітки
- ↑ Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради. Архів оригіналу за 04.10.2013. Процитовано 02.10.2013.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2013-10-04? (довідка) - ↑ Бахмацька РДА. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 2 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-04 у Wayback Machine.]
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Щуча Гребля на сайті Верховної Ради [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Погода в селі [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Історія села Щуча Гребля
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).