Щерба Іван Омелянович
| Іван Щерба | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 березня 1925 с. Свіржова Руська Ясельський повіт, Польща |
| Помер | 20 січня 2014 (88 років) м. Львів |
| Національність | українець |
| Діяльність | педагог, громадський діяч |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка  |
| У шлюбі з | Катерина Щерба |
Іван Омелянович Ще́рба (14 березня 1925, с. Свіржова Руська Ясельського повіту, тепер Польща — 20 січня 2014, Львів) — педагог, громадський діяч.
Життєпис
Народився 14 березня 1925 року в родині заможного національно свідомого селянина Омеляна Щерби в гірському селі Свіржові-Руській, колишнього Ясельського повіту на Лемківщині[1].
Навчався у містечку Дукля, а у 1940–1944 роках — в Українській учительській семінарії в місті Криниця.
У березні 1944 році здав матуру в Українській вчительській семінарії й одержав посаду директора школи в селі Липній Горлицького повіту, встановив контакти зі станицею ОУН у селі Гладишеві. У серпні 1944 року у зв'язку з наближенням фронту до Дукельського перевалу, школи в Західній Лемківщині припинили свою роботу. Іван пішов у підпілля і згодом вступив у ряди УПА.[1]
У 1945 році переселений у Радянську Україну. Працював директором початкової школи у селі Скнилівок біля Львова. У 1954 році закінчив факультет іноземних мов Львівського державного університету імені Івана Франка. Перейшов на роботу завідувачем методичного кабінету у Брюховичах, був інспектором шкіл Брюховицького відділу народної освіти.
З 1966 року працював завідувачем кабінету іноземних мов Львівського обласного інституту вдосконалення вчителів. У 1985 році вийшов з роботи в Інституті післядипломної освіти на заслужений відпочинок.
Дружина: Катерина Щерба (1929—2023) — зв'язкова командирів УПА.
Помер у Львові 20 січня 2014 року, не доживши трохи менше двох місяців до свого 89-го дня народження, похований на Марсовому полі[1].
Діяльність
Опрацював ряд методичних рекомендацій для вчителів іноземних мов. У співавторстві розробив типову схему комплексної системи управління якістю підготовки учнів. З його ініціативи було відкрито 15 шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов.[2]
Брав участь у роботі наукових конференцій різного рівня. Він сумлінний працівник львівського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, товариства «Лемківщина» (член правління). Автор численних матеріалів у місцевій пресі, а також статей на лемківську тематику в тижневику «Наше слово», квартальнику «Лемківщина» (США), послідовний пропагандист історії та культури рідного краю.
Створив і очолив осередок Народного Руху України в Залізничному районі міста Львова і був обраний делегатом реґіональної конференції НРУ у Львові. На організованих ним конференціях світ довідався про брутальну депортацію українського населення з Польщі, яка роками була замовчувана, а переселення трактувалося як добровільне[2].
Іван Щерба мав велику пошану й повагу серед лемківської громади в Україні і діаспорі, товариств «Надсяння», «Холмщина», Всеукраїнського братства ОУН і УПА, громадськості Львова й області.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Іван Щерба (14 березня 1925 р. — 20 січня 2014 р.). «Наше слово». Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- ↑ а б Іван Щерба. До 85-річчя від дня народження. «Наше слово». Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
Література
- Енциклопедичний словник Лемківщини. — Львів: Астролябія, 2013. — 751 с., іл. 16 с. — ISBN 978-617-664-028-8
- Діячі науки і культури Лемківщини. Довідник. — Львів, 2000. — 124 с.
Посилання
- Діячі науки і культури Лемківщини [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).