YaChudo

Щасливцеве

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

село Щасливцеве
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Генічеський район
Тер. громада Генічеська міська громада
Код КАТОТТГ UA65040010580038843 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване до 1812 р.
Населення 1461
Площа 13,82 км²
Густота населення 10,57 осіб/км²
Поштовий індекс 75580
Телефонний код +380 5534
Географічні дані
Географічні координати 46°1′56″ пн. ш. 34°50′8″ сх. д. / 46.03222° пн. ш. 34.83556° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
4 м
Водойми Азовське
Місцева влада
Адреса ради 75580, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26
Карта
Щасливцеве. Карта розташування: Україна
Щасливцеве
Щасливцеве
Щасливцеве. Карта розташування: Херсонська область
Щасливцеве
Щасливцеве
Мапа
Мапа

CMNS: Щасливцеве у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Щасли́вцеве — село в Україні, у Генічеській міській громаді Генічеського району Херсонської області. Населення становить 1461 осіб.

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Село розташоване в північній частині коси Арабатська стрілка.

Щасливцеве — популярне місце пляжного та лікувального туризму.

Археологія та давня історія

На території села розташовано кілька курганних насипів.

За сприяння Щасливцевської сільської ради (голова В. О. Плохушко) у 2018—2020 роках здійснювались дослідження курганів навколо села Арабатською експедицією ІА НАН України (керівник Ю. В. Болтрик)[1].

У 2018—2019 році досліджено курган № 1, що є другим з півдня у розтягнутій групі 4 курганів, яка претинає плато з північного сходу на південний захід. Група розташована на невисокому материковому плато, 0,7 км на захід від будинку сільської ради села. На тривестовій карті 1913 року тут позначено 9 курганів[1].

На момент розкопок курган мав висоту 1,3 м та діаметр по осі північ-південь — 42 м, захід-схід — 40 м. Центральне поховання належить до ямної культури. Загалом, досліджено 36 поховань: 8 — ямної культури, 15 — катакомбної, 3 — належать до культурного кола Бабине, 1 — зрубної культури, 1 — сарматське, 3 — належать середньовічним кочівникам[1]. Культурну належність решти поховань не вдалось визначити через відсутність кістяків.

У 2020 році Арабатська експедиція Інститут археології НАН України дослідила частину кургану (№ 4а) на південь від села [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Центральне поховання цієї частини кургану — катакомбна споруда Інгульської культури. Поховальна споруда просіла і сьогодні проявлена у вигляді ями і була виявлена місцевим жителем Дмитром Борисенком. У похованні досліджено шліфований кам'яний молот-булава, палиця-стрекало з круглим набвершшям, 7 наконечників крем'яних стріл. Кістяк посипаний вохрою. Голова небіжчика була відокремлена від тіла перед похованням. На черепі є сліди моделювання обличчя глиною. Окрім центрального поховання виявлено ще 4 поховання [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Історія

На Великій карті Російської імперії для Наполеона 1812 року та «Подробной карте Российской империи и близлежащих заграничных владений» 1816 у районі сучасного села позначено населений пункт Чокрак (Tzechakrak). На карті Шуберта 1832 року це місце вже фігурує як урочище Чокрак. З цього ж року на картах позначається «Кут Щасливцов». Вже в 1942 році на цьому місці з'являється Хутор Щаслівцев.

Наприкінці 19 ст. на місці села існували окремі хутори: Миршова, Позиваєва, Есокорського, Счаслівца. Назва останнього стала назвою сучасного населеного пункту.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Генічеської міської громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Генічеського району увійшло до складу новоутвореного Генічеського району[4].

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[5]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1537 осіб, з яких 717 чоловіків та 820 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1463 особи[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
російська 55,92 %
українська 24,98 %
кримськотатарська 4,24 %
білоруська 0,41 %
вірменська 0,34 %
молдовська 0,07 %
німецька 0,07 %
інші 13,97 %

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Болтрик Ю., Куштан Д., Фіалко О., Кармазіна Л. (2020). Курган доби бронзи на Арабатській Стрілці (українська) . Археологічні дослідження в Україні 2019. с. 308—310.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  2. ↑ Щасливцеве. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  6. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).