Шутроминці

село Шутроминці
Головна вулиця
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370260081964
Облікова картка	Шутроминці
Основні дані
Засноване	1372
Населення	626
Територія	13.250 км²
Густота населення	47.25 осіб/км²
Поштовий індекс	48630
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°49′26.813897328015″ пн. ш. 25°32′8.137489059591″ сх. д. / 48.82411497148000734° пн. ш. 25.53559374696099837° сх. д.
Водойми	р. Криниця, Дністер
Відстань до районного центру	37 км
Найближча залізнична станція	Тлусте
Відстань до залізничної станції	18 км
Місцева влада
Адреса ради	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Шутроминці
Шутроминці
Мапа
Шутроминці у Вікісховищі

Шутро́минці — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Розташоване на річці Криниця (неподалік від її впадіння у Дністер) на заході району.

Село лежить у зоні помірно континентального клімату, з теплим, все частіше жарким літом і помірно холодною зимою та достатньою кількістю опадів. Середня температура липня плюс 22-23 °C, січня — мінус 6-7 °C. Географічні координати: 48.49 пн.ш. 25.32 сх.д.

Село оточене з трьох боків вінком лісів з півдня, сходу і заходу, тільки з північної сторони знаходяться землі товарного сільськогосподарського виробництва. Рельєф горбистий. Ґрунтоутворними породами є леси і лесові суглинки, вапняки, глини, інші відклади. Трапляються чорноземи опідзолені, а також оґлеєні опідзолені ґрунти.

Перша письмова згадка — 1392 (1493)^[1] рік^[2].

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Тлустенського повіту Чортківського округу^[3].

У 1867—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина)^[4].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа» й інші, кооператива.

За переказами, назва села пішла з часів татарських набігів. Татари йшли від замку до замку, знищуючи все на своєму шляху. Посилення знаходилося між замками у Червоногроді та Язлівці, тому село перенеслося на південь, ближче до Дністра (звідси — шатро мінці). Інша версія назви села від прізвища власника млина Шутермана, якого разом з родиною і млином забрала велика злива.

У селі з незвичайним успіхом діяло між обома війнами товариство тверезості і відділ товариства «Відродження». Молодь перестала курити, не зважаючи, що в селі вирощували на власних полях тютюн, не вживали алкогольних напоїв. До 1939 року діяла рільнича фундація і дослідна станція. З тих пір село славиться високою культурою землеробства.

У 2007 році село газифіковане.

19 січня 2009 року освячена криниця, викладена червоним тесаним каменем, яка забезпечує водою все село.

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Дорогичівської сільської громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[6].

Населення — 593 особи (2007)^{[джерело?]}. Дворів — 210^{[джерело?]}.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[7]:

• церква Святого Миколая (1880, ПЦУ);
• церква Перенесення мощей святого Миколая (2006, УГКЦ).
• Мурована церква, побудована в 1800 році, з написом на фасаді «Soli Deo», зараз храм УАПЦ, належить до парохії в Садках. У 1946—1989 роках у селі існував осередок УГКЦ в підпіллі, Як наслідком цього стало будівництво у 2004—2006 роках церкви Святого Миколая Чудотворця. Вона була освячена у 2006 році.
• На околиці села є костел з червоного тесаного каменю. Рішенням Івано-Франківського відділення Всеукраїнської громадської організації — «Українське реєстрове козацтво» приміщення костелу буде відреставроване і осв'ячене як козацька каплиця. Під костелом є склеп, в якому колись зберігались останки польських магнатів. На цвинтарі є пам'ятна могила, де був похований польський пан.
• Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини. На краю села була висипана могила дев'ятьом воїнам УГА (1927) що загинули в бою з польськими шовіністами. Могилу звела молодь села за одну ніч, таємно, бо польська влада переслідувала . В 1990 році могила була заново відновлена і осв'ячена.
• Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення «Устечківська ділянка», «Шутроминські дуби» та «Дорогичівські дуби».
• На лівому березі Дністра біля села Шутроминці розташовані «Дорогичівські скелі» — геоморфологічне утворення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
• Печера відлюдника (подар річкою Криницею).

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок народної творчості, бібліотека, ФАП, приват. с.-г. підприємство «Єдність», фермерське господарство «Григорко», 4 торгові заклади.

• Степан Папчук — український селянин, посол Галицького сейму 2-го скликання в 1867—1869 роках.^[9].

• Мельничук Б., Стасюк М. Шутроминці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 661. — ISBN 978-966-528-279-2.

• Шутроминці [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] / Заліщицька централізована бібліотечна система.
• Водоспад Печери [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] - відео