Шпаківка
| село Шпаківка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Оскільська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040130260089109 |
| Облікова картка | Шпаківка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1779[1] |
| Колишня назва | Греківка |
| Населення | 15 |
| Площа | 0,183 км² |
| Густота населення | 81,97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64342 |
| Телефонний код | +380 5743 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°8′20″ пн. ш. 37°12′32″ сх. д. / 49.13889° пн. ш. 37.20889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
107 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64342, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Мала Комишуваха, вул. Перемоги, 51 |
| Карта | |
Шпаківка | |
Шпаківка | |
| Мапа | |
| |
Шпакі́вка (до 1939 — Греківка) — село в Україні, у Оскільській сільській територіальній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 15 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Малокомишуваська сільська рада.
Географія
Село Шпаківка знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Семенівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Донецьке, на відстані 2 км від села розташоване село Топольське. На відстані 1 км від села проходять автомобільні дороги Р79 і Т 2122. До села примикають невеликі лісові масиви (дуб).
Історія
1779 рік - дата першої згадки села[1]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 25 жителів села[2].
1930 — перейменоване в село Шпаківка.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізюмського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Ізюмського району[3].
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 12 осіб, з яких 3 чоловіки та 9 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 15 осіб[5].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 73,33 % |
| російська | 26,67 % |
Примітки
- ↑ а б Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археограф. комісія та ін. Упоряд. В. О. Пірко, О. І. Гуржій; Редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) та ін.— К. : Наук, думка, 1991.— с. 164
- ↑ Шпаківка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).